Що таке шкідливий контент в інтернеті? Це матеріали, що заохочують до небезпечної або незаконної діяльності, яка загрожує серйозною фізичною шкодою або смертю. Команда #stop_sexтинг підготувала поради, які допоможуть протидіяти впливу шкідливого контенту на дитину.

Як шкідливий контент впливає на дітей?

• Психологічна травма від побаченого;
• Нав'язливе переживання страху;
• Сприйняття насильства, ранніх статевих відносин, ризикованої поведінки за норму.

Як дитина сигналізує про те, що з нею щось трапилось в інтернеті?

• Поведінка: відчуженість, усамітнення, неспокій, апатія, відсутність інтересу до того, що раніше було важливим, самоушкодження;
• Настрій:смуток, роздратування стосовно всього навколишнього;
• Зовнішній вигляд: – діти у кризовій ситуації можуть виглядати неохайно через байдужість, яке враження вони справляють на інших;
• Зміни в харчуванні: зниженням чи відсутністю апетиту;
• Соматичні симптоми:головний біль, біль у животі тощо, без загальних змін з боку фізичного здоров’я;
• Порушення режиму сну: безсоння, часто раннє пробудження або, навпаки, підйом пізніше звичайного, нічні кошмари;
• Навчання: прогулювання уроків чи навчальна неуспішність;
• Відчуття: провина, сором, суїцидальні думки чи наміри.

Якщо дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі, батькам варто:

1. зрозуміти власні переживання та емоції у цей момент;

2. поговорити з дитиною для розуміння причин, чому так відбувається і як ви можете допомогти:

• заспокоюйте дитину тим, що ви поруч, готові вислухати і допомогти;
• наголошуйте дитині на тому, що вона зараз перебуває в безпеці;
• слідкуйте за тоном свого голосу під час розмови. Якщо ви почнете розмову повчальним тоном, ви можете налякати дитину, і вона, швидше за все, дасть вам відповіді, які ви хочете почути, а не правду, яка з нею трапилась. Намагайтеся зробити розмову невимушеною – це дозволить дитині розслабитись;
• ставте відкриті питання. Наприклад, «Поділись, будь ласка, що спричинило такі переживання у тебе? Що повпливало на твою поведінку останнім часом?»;
• слухайте та чуйте. Дозвольте дитині розповідати у тому ритмі, як зараз їй хочеться. Не приймайте її слова у свій бік – дитина може висловлюватись доволі агресивно. Спробуйте почути, про що саме вона говорить і що потребує зараз;
• уникайте суджень та звинувачень;
• використовуйте «Я»- повідомлення. Замість «Як таке могло трапитись?» – «Я співчуваю, що тобі довелось таке пережити...»;
• подякуйте дитині за те, що вона поділилась своїми переживаннями;

3. за необхідності звернутися до:

• психолога, аби отримати психологічну підтримку;
• кіберполіції (заяву можна подати онлайн);
• психологічної лінії підтримки на тему онлайн-ризиків;
• урядової консультаційної лінії з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3);
• правоохоронних органів, якщо дитина потерпає від кібербулінгу, погроз чи шантажу,
• закладу освіти, якщо залучені інші учні чи однокласники дитини.

Більше інформації за темою в буклеті «Шкідливий контент: як батькам протидіяти його впливу на дитину?».