7-8 листопада 2022 року, напередодні Дня української писемності та мови, у Львівському національному університеті імені Івана Франка в співпраці з Інститутом славістики Польської академії наук та за участі провідних наукових шкіл українських студій Європи, Північної Америки та Австралії відбулася масштабна міжнародна конференція «Slavic Literary Studies Deconstructed: Translating Ukraine»/«Деконструкція славістичних студій: перекладаючи Україну». Об’єднавши близько 50 провідних україністів, які виступили з доповідями на конференції, та понад 200 учасників-слухачів, ця конференція стала унікальною науковою платформою світового масштабу для перегляду ролі, впливу та позиціонування україністики в сучасному академічному та науковому просторі.

Під час відкриття конференції проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці, професор Сергій Різник наголосив на стратегічній вагомості заходу, адже він стає підґрунтям для пропозиції низки майбутніх освітніх та дослідницьких ініціатив Львівського національного університету іноземним партнерам, серед яких – освітній проєкт «Україна в сучасному європейському просторі: мова – культура – історія» і заснування спільних центрів українських студій. За словами Сергія Васильовича, наукове зібрання є одним із елементів втілення стратегії Львівського університету щодо популяризації української мови та культури у світі.

 На запрошення Університету у відкритті конференції взяла участь генеральний секретар Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Уляна Автономова, яка координує проєкт «Ukrainian Studies Go Global».

Концепцію конференції та її методологічне обрамлення представила керівниця Центру англомовної академічної та крос-культурної комунікації Університету Ірина Одрехівська. Процитувавши поширений сьогодні крилатий вислів, що «Україна глобалізується, а світ – українізується». 

Розмова про Україну веде до руйнування імперсько-колоніальних наративів, які домінують на Заході, й така зміна парадигми є неминучою. На конференції підкреслено важливість представити українську літературу світові таким чином, щоб підкреслити тяглість традиції, розмаїття та високий рівень художнього слова; необхідність появи якісних перекладів ключових текстів української літератури, застосування компаративістичного підходу до аналізу творів, щоб їх інтегрувати у глобальний контекст; поставлено в епіцентр питання ідеології перекладу та перекладу як інструмента для розвінчування російських міфів.

Серед розмаїття ідей, виголошених на конференції, варто виділити кілька ключових:

-  Україна, яка впродовж століть була тим гіперпростором, де відбувалися головні, часто трагічні світові події, має нагоду перерости у гіперпростір, у якому і навколо якого генеруватимуться нові гуманітарні ідеї;

-  переосмислення славістики має бути не лише усвідомленим, але й проактивним, заснованим на концептуальних, а не поверхневих змінах;

-  україністика має вийти за межі внутрішнього самоусвідомлення до репрезентації своїх загальноєвропейських цінностей і наративів світові;

-  представляти Україну світові треба як через переклад нових актуальних і мистецько-вартісних текстів, так і через новий переклад класики;

-  саме Україна та її наратив дозволять концептуально і програмно сформувати майбутнє Європи.

За матеріалами сайту ЛНУ імені Івана Франка.