25 листопада 2022 року академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка вшанувала пам’ять жертв однієї з найстрашніших трагедій в історії України – Голодомору 1932-1933 років. Традиційно студенти та викладачі виклали на площі перед пам’ятником Іванові Франку хрест із лампадок – символ страждань, які випали на долю нашого народу, що стало особливо символічним та актуальним у час повномасштабної війни проти російського агресора.

Після запалювання лампадок студенти, працівники та представники духовенства, схиливши голови в жалобній скорботі, вшанували жертв трагедії спільною щирою молитвою. Чин панахиди провів капелан Львівського університету отець Мар’ян Мисяковський.

«Сьогодні ми можемо провести паралелі: засоби і методи, які використовує росія, є незмінні – голодом і холодом вона прагне знищити українців. Як і тоді, наша нація залишилась жити, так і зараз ми живемо, щоб боротися і передавати наші традиції, мову, історію наступним поколінням. Наше завдання – не здатися, а боротися з новими викликами, але зі старим ворогом», – зазначив отець, звертаючись до всіх присутніх.

Сьогодні, пам’ятаючи про трагічні історичні події, ми стали очевидцями повторення терору над людиною – наш одвічний ворог росія голодом і холодом намагається замучити український народ.

Звертаючись до присутніх,  кандидат історичних наук Андрій Козицький акцентував на важливості збереження пам’яті про Голодомор 1932-1933 років  і про його взаємозв’язок із сьогоденням. За його словами, найпростіша відповідь на питання чому відбувся Голодомор, полягає у тому, що у 1918-1921 роках армії УНР і ЗУНР не змогли втримати фронт проти ворогів, і держави були окуповані:

«Причина геноциду, якого зазнає народ, полягає у його слабкості. На щастя, сьогодні часи змінилися, і в руках українців – зброя. Україна має союзників, і тому геноцид, який розпочала російська федерація, вже на цьому етапі агресії, можна з обережним оптимізмом назвати зупиненим».

Сьогодні українці на очах в усього світу складають свій іспит, не дозволяють себе винищувати і не дозволяють зробити те, що володимир путін намагається повторити по слідах Сталіна. Основною метою Сталіна було винищити лише частину українців, а решту – залякати і змусити назвати себе радянським народом. Подібна логіка, за словами історика, простежується у теперішніх діях очільника росії.

«У світі навіть трагічні події дають уроки прийдешнім поколінням. І те, як Україна сьогодні бореться з російською агресією, є доказом того, що трагічні жертви 1932-1933 років не були марними. Українці вивчили уроки, і зараз наш народ складає найважливіший іспит у житті», – резюмував Андрій Козицький.

До присутніх також звернувся ректор ЛНУ, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник:

«Сьогодні ми щиро молимося, спрямовуємо свої слова до Господа за душі тих невинних українців, які увійшли в історію як люди, які просто хотіли і мали прожити спокійне довге і щасливе життя. Молитва також дала нам ще один шанс вшанувати Їхню пам’ять. Ми розуміємо, що нам сьогодні треба працювати і жити також і за них і  робити це відповідально, чесно, по совісті – на благо України».

Світлина та за матеріалами сайту lnu.edu.ua.