Львівський  обласний Будинок вчителя провів ZOOM-конференцію на тему «Організація інклюзивно-освітнього середовища в ЗДО. Казкотерапія як метод співпраці з дітьми з особливими освітніми потребами».

Доповідач – викладач кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  Максимів О. М.

Перед сучасною дошкільною освітою стоїть завдання сприяти становленню дитини як неповторної індивідуальності, розвивати її творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Традиційна методика переважно спрямовує дітей дошкільного віку на запам’ятовування програмового матеріалу та його відтворення.

Завдання інклюзивної освіти полягає у створенні нового підходу до виховання і навчання дітей: комунікації через діалог, співпраці вихователя з дітьми. У цьому сенсі є актуальним особистісно орієнтований підхід до навчання і виховання, який охоплює різні сторони освітнього процесу.

Питання навчання, виховання, лікування, соціалізація дітей із особливими освітніми потребами стають дедалі актуальнішими. Проблема набуває окремого наукового статусу насамперед тому, що в Україні система соціальної та психолого-педагогічної реабілітації дітей із обмеженими можливостями здійснюється непослідовно і непрофесійно. Здебільшого задіюються екстенсивні й рутинні форми роботи, засновані на культивуванні байдужого, формального й авторитарного ставлення до знедолених дітей.

Серед сучасних засобів соціалізації дітей значне місце відводиться такому напряму корекційної педагогіки як казкотерапія, яка має інсайторієнтовний характер та створює атмосферу довіри й уваги до внутрішнього світу дитини. Таке застосування казкотерапії дає змогу дитині подолати власні страхи, надмірну тривожність, попрацювати над виправленням негативних рис характеру.

У сучасній казкотерапії існують три напрями – діагностичний, напрям впливу та напрям розвитку; а також п’ять видів казок: художні, дидактичні, психокорекційні (наприклад, оригамі), психотерапевтичні (авторські казки, біблійні притчі) та медитативні.

Концепція комплексної казкотерапії базується на 5 видах казок:

1.  художні – народні казки, міфи, притчі, авторські історії;
2.  дидактичні – у формі дидактичних казок подаються навчальні завдання;
3.  медитативні – слугують для зняття психоемоційного напруження, створення кращих моделей взаємин;
4.  психотерапевтичні – розкривають глибинний зміст подій;
5.  терапевтичні –  відрізняються від звичайних тим, що їх вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини, тобто їхній головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції, він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно, або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухає батьків.

Психокорекційні казки призначені для м’якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією розуміють «заміщення» неефективного стилю поведінки продуктивнішим, а також пояснення дитині змісту того, що відбувається. Психокорекційні казки застосовують відповідно до віку  і проблематики (неадекватна, неефективна поведінка). Створюючи психокорекційні казки, важливо знати приховану причину «поганої» поведінки. У створенні психокорекційної казки може допомогти життєвий досвід.

Дидактичні казки створюються педагогами для пояснення навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи (цифри, букви, звуки, арифметичні дії тощо) уособлюються, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть. Дидактичні казки можуть розкривати сенс і важливість певних знань. У формі дидактичних казок «подаються» навчальні завдання.

Медитативні казки створюються для накопичення позитивного образного досвіду, зняття психоемоційного напруження.

Казки з різною тематикою обираються залежно від мети казкотерапії, від віку, індивідуальних особливостей дитини та конкретної ситуації. Основною темою дитячих казок є боротьба добра зі злом. Такі казки образно розкривають перед дитиною головну проблему протиборства доброго і злого у кожному з нас. Вони вчать дітей доброти, чуйності, співчуття. З них дитина дізнається про те, що, здійснюючи хороші вчинки, роблячи добро не тільки близьким людям, але і навіть зовсім незнайомим, отримуєш винагородження, а коли заподіюєш біль і зло, обов’язково будеш за це покараний, хай не людьми, але долею, яка незалежно від людини та її бажання розпорядиться по-своєму. Також казки можуть бути спрямовані на боротьбу зі страхами. Ці казки застосовуються для роботи як із дітьми, так і з дорослими. Страх – це фізіологічна реакція організму на навколишню дійсність. Він за своєю природою властивий кожному незалежно від його статі, віку, матеріального положення тощо.

Підбиваючи підсумок, можна зробити висновок про те, що майбутнє наших дітей – цілком у руках дорослих. Тільки завдяки дорослим та їхній активності діти засвоюють необхідні для них знання і набувають основних навичок. Розвиваючи дітей за допомогою казок, батьки та вихователі допомагають їм краще адаптуватися в навколишній дійсності, долати труднощі та проблеми, що виникають у житті. Казкотерапія для особливих дітей – це корисний метод виховання і психотерапії, основами якого може опанувати будь-хто: вчитель, вихователь або батьки.