Небайдужість до шкільного курсу історії та необхідність у його реформуванні для забезпечення адекватної відповіді на виклики українському суспільству, породжені російською експансією, інтеграцією України в ЄС та глобалізацією освіти, зібрали представників наукової та педагогічної спільнот істориків Львівщини та Експертну раду при департаменті освіти і науки ЛОВА 15 червня за круглим столом у приміщенні Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу.

Нарада відбулась за участі директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олега Паски.

Із напрацьованим робочою групою проєктом «Концептуальних засад реформування історичної освіти в закладах загальної середньої освіти» ознайомив присутніх один із творців концепції Мар'ян Мудрий, кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка. Він зауважив, що теперішній шкільний курс історії суттєво розходиться із сучасними історіографічними підходами до розуміння історії, у ньому ігноруються горизонтальні зв'язки, і він зосереджений на минулому. Але існує нагальна потреба більше говорити про сучасне та про майбутнє, спираючись на знання про минуле.

«Те, як ми сьогодні говоримо про минуле, свідчить про нас теперішніх... і про те, якими ми будемо у майбутньому», — наголосив доповідач.

У шкільному курсі з історії виникає, зокрема, потреба представити основні періоди історії України як суголосні з відповідними періодами всесвітньої історії, зокрема європейської, а також необхідність у збільшенні навчального часу на вивчення історії.

У «Концептуальних засадах...» запропоновано зміни в організації навчання історії в системі середньої освіти і наголошено на потребі їх системного (комплексного) впровадження.

Ключовими рішеннями, які дадуть змогу змінити модель шкільного курсу історії, визначено наступні:

1. Концентри (перехід до концентричної структури шкільної історії);
2. Впровадження єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу історії «Історія: Україна і світ»;
3. Застосування тематичного (проблемно-тематичного) підходу до змісту навчального матеріалу;
4. Грунтовна підготовка та перепідготовка вчительства (створення нових модельних навчальних програм, формування нової моделі підручника, оновлення форм і методів навчальної діяльності, творення довірливого освітнього середовища).

«Перші результати з'являться за 10-15 років за умови, якщо почнемо сьогодні. Учні, які навчаються у 5-6 класах і починають вивчати історію, у 2050-60 роках будуть керувати країною. Отже, ми зараз маємо так побудувати систему освіти і вчити те, що робитиме нас кращими і сильнішими у майбутньому», — сказав на завершення Мар'ян Мудрий.

Опісля учасники засідання активно приступили до обговорення, ділячись своїми міркуваннями та пропозиціями щодо концепції історичної освіти.

Руслан Сіромський, доктор історичних наук, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, наголосив на тому, що зараз ми стоїмо перед викликом деколонізації історії України, а ключовим суб'єктом цих змін буде вчительство. Він запропонував клопотати перед Міністерством освіти, щоб на бакалаврському рівні готувати історика, а на магістерському — можна було б зробити вибір між науковим спрямуванням («Історія та археологія») та педагогічним («Середня освіта. Історія»).

«Зміни потрібні. Зміни мають бути грунтовні і в контексті з врахуванням всієї середньої освіти...

А щодо історії України, то вона має бути стержнем, навколо якого «крутитиметься» світова історія», — зауважив Руслан Богданович та радив не забувати про хронологічний підхід до змісту навчального матеріалу.

Історик-методист, доктор педагогічних наук, професор ЛОІППО Костянтин Баханов нагадав про регіональний чинник, пов'язаний зі ставленням до ключових моментів національної пам'яті у різних регіонах України, яке ще не так давно дуже різнилося. Та останні опитування свідчать про те, що в Україні є єдність з приводу розуміння історичних знакових подій та топ-постатей. Він запропонував робити наголос на тих моментах історії, які є пріоритетними для українців.

«Ми, в принципі, не викладаємо історичну науку в школі. Ми викладаємо адаптовану історію для того, щоб учні ознайомилися з історичними сюжетами та стали лояльними громадянами держави», — наголосив Костянтин Олексійович.

Про необхідність пророблених варіантів покрокового переходу до нової моделі для різних класів говорила Ірина Костюк, викладачка кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО, акцентуючи також на тому, що «просування Концепції потребує великої комунікативної підтримки на всіх рівнях».

Роман Пастушенко, член Експертної ради, заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя, зупинився на змістовому наповненні модельних програм з історії та їх ефективній науковій експертизі. Роман Ярославович вказав на необхідність розроблення чітких критеріїв проведення таких експертиз.

Зробити підручник з інтегрованого курсу історії у двох частинах, розділити на два підручники: один — з історії України, другий — із всесвітньої історії, — і щоб всесвітня історія була тлом для курсу історії України, запропонувала Ірина Васильків, старший викладач ЛОІППО.

А Маргарита Носкова, директорка Центру інноваційних освітніх технологій ІППО Національного університету «Львівська політехніка», у своєму виступі звернула увагу науковців на необхідності формування в учнів філософського бачення себе в світі та поділилася своїм занепокоєнням з приводу того, що «в наших дітей не формується відчуття гордості за землю і того, якого ми роду, з якої землі».

Голова Експертної ради, доктор економічних наук Степан Давимука, наголошуючи на важливості Концепції реформування історичної освіти, підсумував виступи науковців словами:

«Історія України — це, безумовно, один із механізмів формування українця».

Оскільки прозвучало багато цікавих і слушних думок під час обговорення «Концептуальних засад...», Олег Паска запропонував учасникам заходу подати свої пропозиції, а для опрацювання та узагальнення цих думок створити робочу групу, яка б сформувала остаточне бачення Концепції та винесла б її на затвердження Експертної ради. І всі ці висновки і пропозиції Експертна рада направить у Міністерство освіти і науки України.

«Дякую авторам Концепції за велику роботу. Вважаю, що ця Концепція повинна бути затверджена. Її треба якнайшвидше зробити, щоб усе якнайшвидше запрацювало.

У нас дезінтегрована держава. І ми не будемо мати інтегрованого і україноцентричного нового громадянина, допоки у нас не запрацює історична освіта відповідно до єдиної концепції», — резюмував на завершення зустрічі Олег Володимирович.