15 червня 2023 року відбулось відкрите засідання Експертної ради при департаменті освіти і науки Львівської ОВА за участі відомих науковців та вчителів історії області. Учасники засідання розглянули проєкт «Концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти», розроблений відповідно до Оперативного плану Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом МОН №15 від 10.01.2023, та наказу МОН  №1090 від 02.12.2022.

Ознайомившись із проєктом та вислухавши міркування й пропозиції запрошених представників наукової та педагогічної спільнот істориків Львівської області, Експертна рада вважає актуальними й доцільними запропоновані в документі зміни щодо організації навчання історії в системі середньої освіти. Члени Експертної ради та запрошені учасники обговорення дійшли висновку, що зазначені в документі засади реформування історичної освіти загалом забезпечують належні відповіді на виклики, які постали перед українським суспільством у зв’язку  з російською експансією, а з іншого боку, зумовлені інтеграцією України в ЄС, глобалізацією та цифровізацією економіки й освіти. 

Учасники засідання наголошують на потребі системного (комплексного) впровадження змін, визначених у «Концептуальних засадах». Зокрема вважають, що перехід до концентричної структури шкільної історії матиме позитивний ефект за умови введення єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу історії (не менше ніж дві третини змісту якого має стосуватися історії України), застосування внутрішньої інтеграції навчального матеріалу (зокрема хронологічно-тематичного або проблемно-хронологічного підходу при доборі його змісту), збільшення в Типовій освітній програмі для 5-9 класів ЗЗСО мінімального навчального часу на вивчення історії до 2-х годин для пропедевтичного (фрагментарно-сюжетного, 5–6 класи) та до 3,5 – для базового (7-9 класи, пропонуємо назвати його хронологічно-подієвим) курсів. Водночас рекомендуємо чітко визначити принципи і логіку побудови концентрів, а також підходи до їхнього наповнення.

Експертна рада підтримує висловлені в «Концептуальних засадах» пропозиції щодо включення в навчальний курс «Історія: Україна і світ» таких сюжетів світової (насамперед європейської) історії, які висвітлюють зовнішні впливи і водночас показують внесок українства в загальний культурний / цивілізаційний поступ людства, наполягає на забезпеченні змістової цілісності та завершеності єдиного курсу історії на кожному з освітніх рівнів, увиразненні громадянознавчого потенціалу загальної історичної освіти та підтримці практичних освітніх потреб учнівства через поглиблене вивчення суспільно значущої та особистісно орієнтованої історичної проблематики.

Експертна рада наголошує на необхідності закцентувати місце й роль громадянознавчої тематики та основ права в змісті «Концептуальних засад», оскільки в Державному стандарті базової середньої освіти та Державному стандарті профільної середньої освіти, проєкт яких сьогодні розробляється, передбачені обов’язкові (загальні і конкретні) результати навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти для освітньої галузі «Громадянська та історична освіта».

Пропонуємо також більше уваги приділити змістовому наповненню єдиного курсу «Історія: Україна і світ» передусім в таких аспектах: підпорядкувати добір сюжетів світової історії трактуванню історії України, пояснити, яку загальну схему історії України буде покладено в його основу, як у ньому поєднуватимуться українознавчий та мультикультуральний підходи, узгодити, коли в єдиний курс  включатиметься історія того чи іншого народу (від часу, коли він з'явився на теренах України, чи від початків його походження?).

Водночас Експертна рада вважає, що успіх реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти неможливий без перегляду підходів та внесення змін у процес професійної підготовки вчителів історії. Для цього доцільно:

• при виборі спеціалізації враховувати поряд з результатами навчання дані психологічного тестування чи інших інструментів діагностування придатності до педагогічної професії;

• встановити кредити (кількість академічних годин) програм підготовки за освітніми, педагогічними спеціальностями у співвідношенні 70% (сучасні наукові знання з історії України та світової історії, суміжних дисциплін) до 30% (знання, уміння і навички з психології, педагогіки, основ інклюзивної освіти, цифровізації, дидактики історії, дотичних спецкурсів). Зазначену в проєкті «Концептуальних засад» пропозицію наростити обсяг кредитів з дидактики та психології до 70% вважаємо необґрунтованою і такою, що не дозволить підготувати якісного вчителя-історика;

Експертна рада підтримує зазначені в «Концептуальних засадах» рекомендації щодо післядипломного підвищення кваліфікації вчителів/викладачів історії. 

Експертна рада вважає, що для впровадження «Концептуальних засад» потрібно визначити часові межі перехідного періоду та посилити дієвий потенціал цього документа. З цією метою пропонуємо доповнити документ прикінцевими положеннями, в яких чітко вказати першочергові кроки, які необхідно здійснити для впровадження його засад та реченці (дедлайни) реалізації цих етапів. Вважаємо, що втілення «Концептуальних засад» необхідно здійснювати за наступним алгоритмом:

• – шляхом обмірковування та осмислення її положень в середовищах вчителів, викладачів закладів вищої освіти, які готують фахівців за освітніми спеціальностями «вчитель/викладач історії»; у колективах закладів передвищої та вищої освіти, що спеціалізуються на підготовці вчительства початкових класів; в групах працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, які забезпечують підвищення кваліфікації вчительства історії та інших предметів/курсів галузі «Громадянська та історична освіта». Обмірковування «Концептуальних засад» може відбутися в межах перехідного періоду у форматах, що їх оберуть вказані групи педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• – із врахуванням передбачених «Концептуальними засадами» положень у проєкті Державного стандарту профільної середньої освіти; внесення змін у базовий  навчальний план Державного стандарту базової середньої освіти та в Типову освітню програму для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти. Доцільно звернутися до Кабінету міністрів України та до профільного міністерства із проханням затвердити оновлену редакцію цих документів уже цього року;
• – імплементації сформульованих в «Концептуальних засадах» вимог до модельних навчальних програм і навчальних засобів до чинного «Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам» та до інструктивно-методичних матеріалів і рекомендацій, які регламентують комплексну експертизу навчального забезпечення загальної середньої освіти. Бажано, щоб Міністерство освіти і науки України затвердило нові редакції та поправки до цих документів до кінця 2023 р.;
• – оновлення відповідно до положень «Концептуальних засад» типових освітніх програм та навчальних засобів, що забезпечують реалізацію цілей галузі «Громадянська та історична освіта» у початковій освіті. Предметні комісії Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України могли б розпочати розгляд оновлених програм уже в 2024 р., підручників – відповідно до термінів проведення конкурсних відборів підручників для 1–4 класів;
• – розроблення, комплексної експертизи та грифування модельних навчальних програм для галузі «Громадянська та історична освіта», які відповідатимуть вимогам «Концептуальних засад». Запропонувати відповідним інституціям впродовж перехідного періоду підготувати експертні групи предметних комісій для розгляду оновлених програм. За умови внесення змін у Базовий навчальний план Державного стандарту базової середньої освіти та Типову освітню програму для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти Науково-методична рада Міністерства освіти і науки України могла б приймати до розгляду модельні навчальні програми пропедевтичного (фрагментарно-сюжетного) та базового (хронологічно-подієвого) курсу «Історія: Україна і світ» уже в 2024 році;
• – розроблення та грифування підручників, інших навчальних засобів, створених на основі нових модельних навчальних програм єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ»;
• – підготовку в межах перехідного періоду вчительства історії до впровадження у шкільну практику єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ»;
• – врахування впродовж перехідного періоду положень «Концептуальних засад» у державних стандартах системи вищої освіти, робочих програмах та навчальних планах закладів передвищої та вищої освіти, які готують вчителів початкових класів та вчителів історії;
• – оновлення відповідно до «Концептуальних засад» програм підвищення кваліфікації закладів післядипломної педагогічної освіти та інших інституцій, які забезпечують підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Пропонуємо встановити дворічний перехідний період для реалізації «Концептуальних засад...». Повноцінне впровадження єдиного україноцентричного курсу «Історія: Україна і світ» у закладах загальної середньої освіти доцільно розпочати з 2025/2026 навчального року.

Нещодавно Рішення Експертної ради, у якому відображені результати аналізу та обговорення «Концептуальних засад реформування історичної освіти у системі загальної середньої освіти», скеровано у Міністерство освіти і науки України.