Моніторинг та критерії ефективності художньо-естетичного напряму учнів із порушенням слуху у проєкті безбар’єрності інклюзивного мистецтва HOLUB ART HUB

Культурно-мистецький проєкт HOLUB ART HUB – це авторський проєкт безбар’єрності інклюзивного мистецтва. Автор Ігор Голуб, викладач художніх дисциплін Львівського вищого професійного художнього училища. Проєкт реалізовувався в рамках стипендіальної програми «Відновлення культурно-мистецької діяльності» за підтримки Українського культурного фонду. Тривалість проєкту 30.06-15.09.2023 р.

Проєкт розрахований на створення художнього осередку для учнів із порушенням слуху та підтримки індивідуальної культурно-мистецької діяльності дітей, зокрема внутрішньопереміщених осіб із Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, які навчаються у Львівській спеціальній школі Марії Покрови. Важливим аспектом творчої діяльності безбар’єрного хабу також стала зацікавленість осіб з порушенням слуху, які є здобувачами освіти Львівського вищого професійного художнього училища і аналогічно випускниками школи Марії Покрови. Це свідчить про затребуваність залучення осіб інклюзивних категорій до творчого процесу у літній період.

Метою проєкту є проведення комплексу майстер-класів за сучасними видами живопису, пластики і декорування, адаптованими під особливі потреби учасників проєкту. Рефлексії, які відчувають діти в умовах війни, виражаються через колір, пластику та інші засоби. Результатом мистецьких заходів стала серія унікальних культурно-мистецьких артоб'єктів, які були представлені на арт виставці «Рефлексії кольору війни» у Львівському палаці мистецтв у період з 15-26 серпня.

Творчі майстер-класи та заняття відбувалися на базі Львівського навчально-наукового центру професійної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, що дало можливість поетапно проводити внутрішній моніторинг учасників проєкту.

У групу експертів увійшли фахівці з корекційної педагогіки, інклюзивної освіти, технологічного навчання, мистецтва та дизайну. Тетяна Якимович, кандидат педагогічних наук, ст.н.сп., доцент кафедри технологічної освіти УДУ імені Михайла Драгоманова, провела аналіз відповідності критеріїв оцінювання ефективності підготовки у гуртках художньо-естетичного напряму. Маріанна Кляп кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичної реабілітації ДВНЗ «Ужгородський національний університет», здійснила аналіз ефективності роботи з дітьми з порушенням слуху. Галина Вархолик, кандидат педагогічних наук, фахівець з інклюзивної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, проаналізувала інклюзивні підходи до естетичного виховання учнів. Ольга Луковська, заступник директора з науково-мистецької діяльності Львівського палацу мистецтв, професор Української академії друкарства, доктор мистецтвознавства, допомогла визначити ціннісні орієнтири для популяризації культурної спадщини України у сучасному мистецтві шляхом ідейності та інтеграції у дизайні.

У моніторингу було залучено 16 учнів Львівської спеціальної школи Марії Покрови, з них

•   5 – мають статус ВПО (1 – Запорізька обл., 2 – Миколаївська обл., 2 – Херсонська обл.),
•   6 – проживають у м. Львів,
•   3 – з Львівської обл.

Вікова категорія:

• 10-12 р. – 2 учнів;
• 16-19 р. – 7 учнів;
• 20+ – 5 учнів.

На заняттях діти з порушенням слуху опановують та вдосконалюють майстерність у різних видах мистецтва. В переважній більшості у відносно короткий термін можна оцінити роботу по виконавській майстерності. В роботі з вихованцями Ігор Голуб як керівник чітко усвідомлював відповідальність за якість художньо-естетичного виховання та створив умови мистецького хабу для духовного збагачення учнів з порушенням слуху у сфері художньої культури та культурної спадщини, сучасні види живопису та декору.

Отже, педагог орієнтується на формування всебічної художньо-творчої активності та емоційно-естетичного досвіду учнів на основі інтересу до певного виду мистецтва. Також важливо оцінювати результати колективної творчості особистісного розвитку вихованців, а не тільки критеріями виконаної мистецької діяльності. У цьому напрямі також важливим є комунікація, яку допомагають здійснювати перекладачі-дактилологи Львівської спеціальної школи Марії Покрови.

Критерієм вихованості кожної особистості є не лише знання законів, правил, норм поведінки, а конкретні дії відповідно до визнаних норм і правил. Під терміном варто розуміти міру, показник, використання якого може служити основою для оцінки (кількісної чи якісної), для найбільш чіткої характеристики результатів виховної діяльності.

Естетичне виховання дає відчувати здатність  насолоджуватися істинною красою життя в усьому її різноманітті, потреби творчо працювати на благо суспільства, прагнути до гармонійного розвитку своїх задатків.

Орієнтовні критерії ефективності підготовки художньо-естетичного хабу:
•    Популяризація та збереження національних культурних традицій;
•    Виховання естетичної свідомості – ідеалів, смаків, суджень, оцінок;
•    Забезпечення необхідних умов для особистісного розвитку учнів на основі актуалізації гуманістичних традицій світової культури;
•    Врахування художніх інтересів і потреб вихованців, визначення їхніх рефлексій творчості під час воєнного стану;
•    Розвиток творчого потенціалу та самостійного мислення, розширення свободи вибору форм художньої самореалізації, які відповідають здібностям і професіональним орієнтаціям особистості;
•    Формування комунікативної культури як механізму людської взаємодії;
•    Формування та розвиток культури творчого мислення;
•    Виховання уміння насолоджуватись істинною красою життя, потреби творчо працювати.

Найважливішим засобом розвитку творчої активності учнів з порушенням слуху, зокрема їх компетентностей є діяльність (навчити й виховати можна лише в дії). Справжня суть роботи з розвитку творчої компетентності вихованців полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного в процесі організації різних видів діяльності і створення для них безбар’єрного середовища. Провідною ідеєю діяльності педагога є формування творчої особистості, яка володіє навичками самопізнання, самокорекції, самовиховання; відкрита до сприйняття інших культур; цінує свободу, поважає людську гідність та індивідуальність; здатна до успішної самореалізації в сучасному житті. Результатом має стати творча активна особистість, яка знайшла себе в колективі, від дій якої залежить її власне зростання й здобутки всього колективу; вона усвідомлює свою значущість і відповідальність за доручену їй справу.

Основним засобом активізації процесу формування творчої компетентності вихованців є їх включення в колективні форми творчої діяльності, до яких належать різного роду творчі ініціативи та проєкти, а також соціальні інтереси, наприклад учні свідомо прагнули створити якнайкращі артоб’єкти, від продажу яких можна підтримати ЗСУ. Проєкт HOLUB ART HUB став для них творчим осередком, середовищем інклюзивного мистецтва та національно-патріотичним центром.

Естетично виховувати людину – означає вчити її не лише «споживати» естетичні цінності, але і вчити їх створювати. Під естетичними цінностями розуміються предмети і речі, створені людиною, явища природи, витвори мистецтва, які викликають у людей позитивні емоції, радують своєю досконалістю, захоплюють своєю красою. В естетичному вихованні первинне місце займає формування культури почуттів, уміння сприйняти красу природи, красу створених людиною речей та предметів, красу людських вчинків.

Одним із найважливіших аспектів художньо-естетичного виховання особистості є пробудження та формування сталого інтересу до гуманістичних цінностей культури різних народів світу, що необхідно з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі. Доцільно змінити художньо-виховну практику з демонстраційної спрямованості на стратегії культуротворчості. Культурна спадщина у цьому відношенні і виконує роль середовища, в якому через прилучення до вічних цінностей культури формується людина.