Нещодавно у Львові відбувся просвітницький семінар для освітян «Історія – (не)пропаганда. Війна за минуле».

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті (УІНП) та Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музеєм Революції Гідності при сприянні департаменту освіти і науки Львівської ОВА, Львівської обласної ради та Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова (ЦПРПП м. Львова).

Про те, чому саме так звучить тема семінару, розповіла присутнім модераторка заходу, координаторка освітніх проєктів УІНП Ганна Байкєніч:

«У цій російсько-українській війні історія – це інструмент боротьби за наше майбутнє. Тому що правдива історія – це теж зброя проти нашого підступного ворога, нашого неадекватного сусіда. І коли історія є правдою – вона є хорошою пропагандою. Натомість наш ворог одвічно користався нашою історією, щоб робити з неї пропаганду, спрямовану проти нас. Тому ми з вами сьогодні спробуємо з'ясувати чи це добре, чи погано, що історія – пропаганда. –  і додала: – Ця війна не тільки і не стільки за територію – це війна за наші розуми і наше минуле. А минуле – основа держави. Коли крадуть у неї минуле, держава обороняється історичною правдою, історичною пропагандою». 

Цю думку підтримав директор департаменту освіти і науки ЛОВА Олег Паска, наголошуючи, що «росія почала війну не за територію – вона почала війну за походження». Він також поділився своїми роздумами про важливість вивчення історії своєї країни, не забуваючи при тому і про людей, які творили її історію, культуру, науку. А також зауважив, що в шкільних підручниках, на жаль, мало інформації про видатних українців, «які зробили справді величезні відкриття для всього людства», і запропонував учителям на кожному уроці, в кожному предметі, де це актуально, розповідати учням про таких науковців. Необхідно зацікавити нашу молодь, викликати у неї захоплення історією. 

«Бо не буде жодного економічного розвитку, не буде жодного поступу, якщо люди не будуть відчувати себе причетними до своєї країни і своєї великої історії», – акцентував Олег Паска.

Про опитування на вулицях міст про те, чи знають сучасних героїв і чи пам'ятають їхні прізвища, згадала у своєму виступі Тетяна Ольшанецька, заступниця директора ЦПРПП м. Львова, і з сумом додала, що «до великого сорому, ні». Вона закликала колег, за можливості, кожного уроку говорити своїм учням про тих, хто поклав життя за нашу свободу:

«Від кожного з нас залежить те, як ми будемо жити в майбутньому. А пам'ять – це наше майбутнє».

Повномасштабне вторгнення спричинило появу Закону «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», в якому дано визначення української національної ідентичності як стійкого усвідомлення особою належності до української нації як самобутньої спільноти, яку об'єднюють назва, символи, походження, історична пам'ять, цінності, зокрема українська мова та народні традиції. Про історичну пам'ять як складову формування такої ідентичності розповіла Олена Охрімчук, начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах, і наголосила на тому, що, якщо спільнота сповідує більш-менш однакові цінності, то вона є консолідованою, об'єднаною. І таке суспільство має шанси перемогти, зокрема, в цій визвольній від агресора війні. Вона також зауважила:

«Бачимо, наскільки історія була колись замулена, нашарована якимись міфами. І цих міфів нам треба позбуватися. Наша національна міфотворчість має базуватися саме на правдивій історії, а не на якихось вигадках, які ми успадкували з радянського періоду».

З меморіально-пошуковою роботою та увічненням пам'яті жертв тоталітарних режимів Меморіально-пошуковим центром «Доля» ознайомив присутніх його директор Святослав Шеремета, голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції ЛОР, і розповів, що Львівщина є в авангарді декомунізації, завжди очолює процеси очищення публічного символічного простору від маркерів комуністичного і колоніального минулого.

Ганна Байкєніч розповіла про проєкти, створені Українським інститутом національної пам'яті, покликані допомогти вчителям висвітлювати події історії України при підготовці до уроків, олімпіад, ЗНО, для проведення турнірів, квестів і т.п. А це видання, презентації, інфографіки, відеолекції, настільні ігри, додатки, вікторини, а також методичні рекомендації, зокрема як розповідати про війну дітям різного віку. Усі ці матеріали  знаходяться на офіційних ресурсах УІНП у вільному доступі.

А заступник директора Львівського обласного будинку вчителя Роман Пастушенко, говорячи про сучасну історичну освіту в Україні, так окреслив головне завдання вчителів історії: 

«Завдання полягає в тому, щоб від монологу у спілкуванні з дітьми перейти до діалогу, намагатися добитися того, щоб дитина сприйняла усний текст і джерельний матеріал та зрозуміла його і сформувала власне ставлення до історичного факту. Тобто акцент робиться на тому, що нам потрібна національна історична пам'ять».

Немало ще інших цікавих тем було порушено на семінарі, багато розповідей, плідних дискусій, ідей та пропозицій прозвучало, а ще була нагода ознайомитись із виставкою «Фактор Свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Учасники заходу почерпнули багато цінної інформації та ідей як реалізувати завдання, які стоять перед ними, не формально, а креативно, «з душею», щоб захопити вивченням величної і правдивої історії нашої держави своїх учнів, щоб у ворога більше не було можливості маніпулювати історією для пояснення своєї агресії, спираючись на незнанні її серед наших громадян.