Вчора, 28 листопада, на засіданні Експертної ради при департаменті освіти і науки Львівської ОВА відбулось обговорення проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти (10-12 класи й заклади професійної та фахової передвищої освіти в частині здобуття повної загальної середньої освіти).

Аналіз проєкту стосовно мовно-літературної освітньої галузі представила присутнім Наталія Пастушенко, заступниця директора з науково-педагогічної роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, акцентувавши на деяких його ключових проблемах: 

• - мета мовно-літературної освітньої галузі повторює мету основної школи;
• - внесок галузі у розвиток компетентностей ідентичний зі стандартом основної школи;
• - необхідно уніфікувати підхід до опису базових знань ( окремо для основного та поглибленого рівнів);
• - необхідно уніфікувати підхід до опису орієнтирів для оцінювання (якщо у стандарті виділено 10 клас як профільно-адаптаційний цикл, а 11-12 — як профільний цикл, то і орієнтири для оцінювання треба виписати для кожного циклу);
• - орієнтири для оцінювання сформульовані доволі складно, що утруднює розуміння; 
• - існує необхідність виділити три групи орієнтирів для оцінювання (пов'язані з роботою з художнім текстом, з медіатекстом та з іншими текстами (наукового, публіцистичного, офіційно-ділового стилів)).

Члени Експертної ради звернули увагу на невдале розмежування галузей освіти, наслідком якого є часткове дублювання результатів навчання. До прикладу, результати навчання, пов'язані зі збереженням здоров'я, необгрунтовано відокремлено від фізичної культури та виділено в окрему галузь (соціальну та здоров'язбережувальну). Соціальну ж складову цієї галузі варто віднести до громадянської та історичної.

На доцільності створення хіміко-біологічного профілю і замість математичного — фізико-математичного профілю освіти наголосив директор департаменту освіти і науки ЛОВА Олег Паска: 

«Мені не подобається (не тому, що я фізик), що тут немає природничих наук. На жаль, в державі нема виробленої культури й політики по культивуванню фахівців із природничих наук. І якщо держава не буде цього регулювати, то не матиме жодної перспективи на розвиток». 

Голова Експертної ради Степан Давимука підтримав цю думку, зауваживши при цьому:

«Яка може бути свобода вибору в 10 класі, якщо дитина не знайома з фізикою, хімією, біологією?.. Тоді який може бути свобідний вибір?»

Маргарита Носкова, директорка Центру інноваційних освітніх технологій НУ «Львівська політехніка», в свою чергу зазначила, що у стандарті є багато теоретичних показників, які можна виміряти, але мізер діяльнісних, які дозволяють реально визначити знання, уміння, навички практичні. Вона також наголосила на основних завданнях профільної школи:

«Профільна школа повинна давати дві речі: перше — професійну спрямованість, яка даватиме учню комплекс знань, вищих від тих, що дає базова школа; з іншого боку — в цій школі повинні працювати фахівці значно вищого і кращого рівня, ніж у звичайній школі».

На проблему невідповідності між кількістю цілей, очікуваних результатів і кількістю годин, які виділяються на ту чи іншу освітню галузь, звернув увагу присутніх Роман Пастушенко, заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя:

«При всьому бажанні не вдасться зреалізувати всіх цих результатів та забезпечити виконання стандарту у виділену кількість годин».

Члени Експертної ради зійшлися також на думці, що бажано, аби у модельних програмах очікуваними результатами були конкретні результати із Держстандарту, а не орієнтири для оцінювання.

Отож, попри позитивні напрацювання, які містяться у проєкті, виявлено певні проблеми, які необхідно доопрацювати. З цією метою Експертною радою було ухвалено рішення звернутися до Міністерства освіти і науки України з пропозицією про доцільність продовження громадського обговорення проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти до кінця 2023 року та ознайомити громадськість із Концепцією профільної середньої освіти, яка розробляється.