Із березня цього року на Львівщині розпочалось впровадження управлінської моделі психологічної служби системи освіти області з метою відновлення престижу роботи практичних психологів, підвищення їхньої кваліфікації та повернення психологічній службі системи освіти статусу однієї з кращих у світі.

19 грудня департамент освіти і науки провів розширене засідання Координаційної ради психологічної служби системи освіти Львівської області, на якому голови районних координаційних рад або їхні уповноважені особи представили звіти з висвітленням таких питань:

• - виконання рішення колегії департаменту освіти і науки ЛОВА №1 від 18 квітня 2023 року;
• - про проведену роботу районною координаційною радою психологічної служби у 2023 році;
• - результати проведеного моніторингу закладів освіти районів щодо кадрового забезпечення практичними психологами та соціальними педагогами, забезпечення комп'ютерною технікою та приміщеннями працівників психологічної служби; 
• - перспективне планування на 2024 рік.

Роботу координаційних рад психологічної служби системи освіти районів презентували Руслана Антонюк, начальник відділу освіти, культури, релігій та туризму управління гуманітарної сфери Червоноградської РВА; Оксана Майхер, керівник відділу освіти Яворівської РВА; Наталія Шмілик, директор КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Самбірської міської ради; Василь Лагоцький, в.о. начальника відділу освіти Стрийської РВА; Ольга Калиновська, головний спеціаліст відділу освіти Львівської РВА, секретар КР; Володимир Бартошик, начальник відділу освіти, охорони здоров'я, культури і спорту Золочівської РВА; Наталія Свойкіна, практичний психолог Дрогобицького ЦПРПП; Ірина Татомир, директор КУ ЦПРПП Бориславської міської ради.

Доповідачі акцентували увагу на тому, що створення координаційних рад психологічної служби у районах дало змогу скоординувати роботу всіх професійних спільнот, бачити досягнення, проблеми й виклики у кожній громаді, а також дало можливість спільнотам  для взаємообміну своїми напрацюваннями та взаємодопомоги. Для підвищення ефективності психологічної служби системи освіти у районах проводяться круглі столи, тренінги, семінари, групові супервізії,  майстер-класи, де демонструються кращі практики. Загалом кожен доповідач продемонстрував великий об'єм роботи, який був зроблений за такий короткий період часу.

Війна в Україні стала стресом для всіх учасників освітнього процесу. За таких умов зростає роль практичних психологів та соціальних працівників, які надають першу психологічну допомогу та підтримку. Та часто великою проблемою для шкільного психолога чи соціального працівника є те, що йому не виділяють окремого кабінету для проведення занять. Іншою, не менш важливою, проблемою є відсутність персонального комп'ютера, що утруднює практикуючому психологу можливість поглиблювати свої теоретичні знання, відслідковувати нові досягнення науки, знайомитися з новими методиками, щоб знаходити найоптимальніші прийоми у практичній роботі. 

Два роки ковіду та два роки війни дають додаткове навантаження на психологів, їм постійно доводиться швидко знаходити вихід зі складних ситуацій. В результаті таких викликів частина працівників психологічної служби знаходиться на етапі професійного вигорання. Їм необхідне перезавантаження.

Узагальнені результати проведеного моніторингу закладів освіти області щодо кадрового забезпечення практичними психологами та соціальними працівниками, забезпечення їх комп'ютерною технікою та кабінетами представив присутнім Ігор Корнієнко, завідувач кафедри практичної психології Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Зокрема, він навів дані щодо кадрового забезпечення: в області працює 1001 психолог (дефіцит ставок – 193,25) та 403 соціальні педагоги ( дефіцит ставок – 195,25). Окреме приміщення мають 456 психологів та 92 соціальні працівники. Щодо забезпеченості комп'ютерами, то цифри такі: 334 психологи та 165 соціальних працівників. 

Доповідач також зауважив, що розвиток психологічної служби системи освіти області за цей неповний рік можна розділити на два етапи: кількісний і якісний.  Кількісний етап обумовлює забезпеченість кабінетами, комп'ютерами, нормативними потребами психологів і т.д. І в цьому напрямі продовжується робота й надалі. Нам необхідно переходити до якісного. І тут зроблено вже чимало. Насамперед розроблена управлінська модель психологічної служби системи освіти області, створені професійні спільноти та проводиться супервізійна діяльність у спільнотах. Також Ігор Корнієнко подякував департаменту освіти за велику підтримку психологічній службі системи освіти.

Марія Васюник-Кулієва, головний спеціаліст департаменту освіти і науки ЛОВА, запропонувала внести зміни у склад Координаційної ради психологічної служби системи освіти Львівської області, ввівши туди Олену Урдей (заступник директора департаменту, начальник управління освіти та інновацій),  Жанну Кобзар (психолог ЦПРПП Червоноградської міської ради) та Тетяну Лутчин (психолог ЦПРПП Миколаївської міської ради). Члени Координаційної ради одноголосно підтримали ці кандидатури.

Для підведення підсумків розширеного засідання Координаційної ради взяв слово директор департаменту Олег Паска. Він подякував за плідну проведену роботу та узагальнив пропозиції, які прозвучали під час засідання:

• - запровадити районні та обласні конкурси практичних психологів, розробивши відповідні положення;
• - звернутися у фонди, з якими ми працюємо, зокрема у ЮНІСЕФ, про критичну потребу у ноутбуках для психологів;
• - запровадити конкурс кабінетів психологів з метою привернення уваги органів місцевого самоврядування до вирішення цієї проблеми;
• - започаткувати обмін досвідом між районними координаційними радами психологічної служби за наукової та організаційної підтримки ЛОІППО;
• - звернутись до голови ЛОВА з пропозицією порушити питання психологічної служби системи освіти і винести на розгляд голів громад питання як кадрового, так і матеріально-технічного забезпечення.

«Бо інститут (ЛОІППО) і адміністрація, і департамент зробили все необхідне, щоб психологів навчати, супроводжувати, організувати всю цю роботу. Тобто те, що стосується змісту психологічної служби. А те, що стосується матеріально-технічного забезпечення, на жаль, не на такому рівні, як хотілось би. Тому, можливо, в такий спосіб нам слід дальше рухатися», – підсумував Олег Паска.