«Ніколи не здаватись!» – це не просто підбадьорюючий вираз, а життєве кредо одного з учнів Львівської гімназії «Євшан»  дев'ятикласника Остапа Друщака.

Завдяки своїй наполегливості та захопленню рідною мовою хлопець став переможцем IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури й виборов почесне 2 місце.

Остап став одним із 16-ти учнів, яким призначена стипендія Президента України. Хлопець скромно розповідає, що ця нагорода – результат не лише його старань, але й роботи та підтримки вчителів та батьків. Остап поділився своїми мріями та планами на майбутнє й пояснив, чому так важливо не переставати вірити у свої сили!

– Які предмети в школі є Вашими улюбленими? Що мотивує та надихає Вас?

– Більше за інші предмети я люблю українську мову, українську літературу і англійську мову. Для мене це більше, ніж просто виконання вправ чи заучування віршів напам'ять: це занурення у культуру тієї країни, мову якої я вивчаю, розуміння традицій та ментальності її народу.

Я вважаю, що навчання є цікавим процесом, оскільки лише так можна відкривати для себе нове. Мене неабияк мотивують бажання дізнатись те, чого я ще не знаю, та різноманіття завдань, які постають при навчанні (від правильного написання слів та речень до розуміння їхньої будови, складання творів і вивчення риторики). Надихають мене мої вчителі, що навчають не лише основного, а й розповідають додаткову інформацію, цікаві факти, показують презентації, відео та багато іншого. Вони разом із моїми батьками підтримують мене в усіх моїх починаннях, допомагають при підготовці до олімпіад.

Однак мені довелось зіткнутись із перенавантаженням при підготовці до них, тому я в деякі дні не йшов до школи, щоб встигнути підготуватись та виконати всі завдання. Вчителі розуміли, що поглиблене вивчення предмету потребує багато часу, тому з тих дисциплін, з яких я писав олімпіади, мене звільняли від домашніх завдань.

– Чи думали Ви вже над тим, ким станете у майбутньому?

– Я ще повністю не визначився з чим пов'яжу майбутнє, але, можливо, це буде лінгвістика.

– Як Ви проводите свій вільний час?

– У мене є чимало хобі. Я люблю читати книги, цікавлюсь релігієзнавством, міфологією, давньою літературою (особливо мені до вподоби "Старша Едда" та "Повість минулих літ"). Вже досить давно я захоплююсь нумізматикою, в моїй колекції вже 150-200 монет – від австро-угорських крейцерів до сьєрра-леонських леоне. Ну і, звичайно, я чимало часу приділяю мовознавству (відвідую лінгвістичний гурток та навчаюсь на платформі Duolingo).

– Чи давно Ви берете участь в олімпіадах? З яких предметів вже доводилось змагатись за першість?

– Раніше я брав участь лише в олімпіадах з математики, українська мова та література для мене новий досвід. Я готувався по цьогорічних та минулорічних шкільних конспектах, підручниках з української мови і літератури та додаткових джерелах: презентаціях, відео, книгах-довідниках. Мені допомагали батьки і вчителі, вони шукали для підготовки різні джерела інформації та морально підтримували мене.

Перед початком виконання завдань я трішки переживав, а коли розпочинав роботу, відчував часткове полегшення, бо розумів, що знаю як розв'язувати завдання. Щодо деяких із них у мене були сумнівни, але я намагався пригадати все, що так довго вчив напередодні. Коли я вже отримав результати та дізнався, що став переможцем, то мене переповнювала радість, ба більше, для мене це стало стимулом продовжувати розвиватись у цьому напрямі. Завжди приємно бачити результат своїх старань!

– Що б Ви порадили людям, які зараз вивчають українську мову?

– Передусім я б порадив не здаватися при невдачах та вірити, що вам все під силу. Це основне правило, яке, як на мене, виручає у багатьох ситуаціях. Я розумію, наскільки важко буває, коли слова звучать складно і незрозуміло, але саме це дозволяє побачити, над чим треба працювати та на що варто звернути увагу.

До того ж мову потрібно вчити поступово, а досягти хорошого результату можна не інакше, аніж регулярною практикою. Не втрачайте бажання вчитись далі, якщо одразу не вдається осягнути усе.

– На Вашу думку, які 5 речей є найважливішими для тих, хто хоче досягти своєї мети?

– По-перше, необхідно старанно виконувати домашні завдання, а весь незрозумілий матеріал перечитувати або шукати пояснення в інших джерелах, щоби повністю освоїти тему. Не менш важливим є повторення усього, що було складним чи незрозумілим раніше, адже інформація, до якої ми періодично повертаємось, закарбовується у пам'яті. Дуже важливо, аби навчання було поступовим, необхідно робити невеликі перепочинки кожні кілька годин. Ще один важливий момент – знаходити у вільний час цікаву для себе інформацію, щоб не лише відпочивати, а й водночас самовдосконалюватися.

Я впевнений, що віра у власні сили – це запорука успіху. Не здавайтесь, якщо трапляються невдачі!

– Якою Ви бачите Україну через 10 років?

– Я бачу її розвиненою і самодостатньою країною, у якій панує мир, і народ якої відчуває себе єдиним цілим: із єдиною мовою, культурою та єдиним баченням майбутнього. Думаю, що Україна стане членом ЄС та налагодить зв'язки із розвиненими країнами світу, це сприятиме тому, що держава стрімко піде вгору у науково-освітній, економічній та інших сферах життя, що покращить добробут життя українців.