У департаменті освіти і науки Львівської ОВА відбулась перша організаційна онлайн-нарада робочої групи з розвитку професійно-технічної освіти, яку створили для напрацювання відповідних змін до документа «Стратегія розвитку освіти Львівщини на період до 2027 року».  

Серед іншого було обговорено проєкт нового закону «Про професійну освіту», що вже опублікований на сайті МОН для громадського обговорення, яке триватиме до 2 травня цього року.

Нараду, у котрій, окрім представників департаменту,  взяли участь керівники профтехів, представники громадського сектору і бізнесу, розпочала заступник директора департаменту Олена Урдей. За її словами, сьогодні професійна освіта досі регулюється законом 1998 року,  і давно назріла пора нових підходів. Водночас з моменту оприлюднення законопроєкту минуло надто мало часу, щоб говорити про детальний аналіз, але перші зауваги та пропозиції вже є.  
 
Зокрема, під час обговорення Іван Пикус, начальник відділу інновацій, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, зазначив, що йдеться про п`ятий за чергою законопроєкт. За його словами, у законопроєкті пропонують оновити термінологію, а саме: змінити назву сфери з «професійно-технічної» на «професійну», однак Конституція України оперує поняттям «професійно-технічна освіта».
Крім того, він відзначив те, що закладам надають більше автономії, але водночас у законопроєкті нема норми, щоб під час виробничої практики 50% заробленого отримував професійний ліцей чи коледж .

Заступник голови Львівської обласної організації працівників освіти і науки України Мар’ян Калин повідомив, що відповідно до законопроєкту мінімальний посадовий оклад встановлюється на рівні трьох мінімальних зарплат (з 1 квітня мінімальна зарплата в Україні – 8 тис грн), для директора – 8 мінімальних зарплат. На спільну думку, це добрий старт, але воднораз законодавець має стимулювати заклади професійної освіти розвивати власні бізнесові проєкти.    
   
Наталія Стародуб, заступник генерального директора СП «Сферос-Електрон», порівняла законопроєкт із чинним законодавством Німеччини щодо професійної освіти. Скажімо, у нас пропонується записати, що результатом навчання у професійному закладі має бути формування цінностей, але це, на її думку, насамперед завдання родинного виховання. Натомість у німців  результат професійного навчання – це підготовка самостійного фахівця.

Вибір строку навчання – чудова можливість, особливо для платника, можна навчатись через день, але чи є рамки цього вибору? У Німеччині термін навчання можна продовжити, але не довше, як у півтора раза.

Віра Другова, проєктний менеджер Громадської організації «Junior Achievement Ukraine», серед позитивів законопроєкту назвала можливість для здобувача освіти обирати індивідуальну траєкторію навчання, а також те, що вводиться підприємницька компетенція, чого раніше не було.  

Дискусію викликала стаття 13 «Присудження та присвоєння кваліфікацій». Передбачено, що здобувач освіти отримує у професійному закладі ваучер (після завершення освітньої програми та успішного проходження підсумкового оцінювання), а далі має скласти кваліфікаційний іспит у кваліфікаційному центрі, який вибирає на власний розсуд.
«За результатами проходження процедури оцінювання результатів навчання здобувачами професійної освіти кваліфікаційний центр:

• - присвоює професійну кваліфікацію та видає сертифікат про присвоєння професійної кваліфікації;
• - присвоює часткову професійну кваліфікацію та видає сертифікат про присвоєння часткової професійної кваліфікації;
• - відмовляє у присвоєнні або підтвердженні професійної кваліфікації або часткової професійної кваліфікації»,

– сказано у законопроєкті.
Учасники зустрічі прийшли до думки, що всю цю процедуру слід чітко регламентувати, можливо запровадити перехідний період. Адже йдеться про кардинальну зміну системи присвоєння кваліфікацій (сьогодні цю функцію виконують кваліфікаційні комісії самих профтехів). До того ж мережу цих кваліфікаційних центрів треба ще створити.  

Також Іван Пикус зауважив, що законопроєкт не дає відповідь на проблему, що викликана війною. Держава вкладає гроші у підготовку спеціалістів і сподівається на їхню участь у відбудові країни, отож повинен бути зворотний обов'язок або компенсація витрат на навчання.
Водночас він повідомив, що законопроєкт передбачає право для приватних закладів професійної освіти вибирати мову викладання, що, вочевидь, суперечить чинному законодавству.

Позиція представників бізнесу зводиться до того, що новий закон має передбачати додаткові можливості для їх активної участі у процесі формування майбутніх спеціалістів.
Знову ж таки представник освітянської профспілки Мар’ян Калин звернув увагу на проблему нормування праці, а також на те, що відповідно до законопроєкту ні керівником, ні працівником закладу профтехосвіти не може бути особа, звинувачена в корупції.

Отож робоча група широко обговорила проблематику профтехосвіти та напрацювала таблицю змін і пропозицій до законопроєкту, яка має бути допрацьована і передана в Міністерство освіти і науки, де найближчими днями також пройде відповідне обговорення.  
       
Довідково

Законопроєкт «Про професійну освіту» розроблено за експертної підтримки Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Федерації роботодавців України, програми ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України» та Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.