Новини департаменту

Реформа старшої профільної школи – всеукраїнська нарада

10 ТРА 2024

Image

 

9 травня у Львові відбулась зустріч керівників департаментів освіти і науки обласних державних адміністрацій України на тему «Старша профільна школа: кроки становлення».  

У нараді взяли участь заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків, заступник голови Львівської обласної військової адміністрації Олександр Кулепін, заступник голови комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради Парасковія Дворянин, директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска та директори, заступники директорів, начальники управлінь та відділів департаментів освіти і науки України.

У вітальному слові Олександр Кулепін подякував представникам обласних адміністрацій, які підтримали ініціативу департаменту освіти Львівської ОВА спільно обговорити разом із заступником міністра освіти «гарячу» проблематику профілізації старшої школи та інші наболілі освітянські питання. Він також висловив впевненість у тому, що діти, які будуть навчатися (чи вже навчаються) у новостворених профільних ліцеях, на власному досвіді переконаються наскільки це «круто» і як багато нових можливостей для особистісної та професійної самореалізації надає реформа старшої школи, коли учневі буде надана свобода обирати спершу профіль школи, а потім і профільні предмети.    

Відтак виступив заступник міністра освіти Андрій Сташків. Насамперед він назвав передумови реформи: учні 10-11 класів мають 15+ предметів і великий обсяг завдань; профорієнтаційна робота у школах часто є формальною; нема широкого вибору предметів і курсів; 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС. Також, за його словами, важливе завдання профілізації старшої школи – це подолання нерівностей між рівнями знань учнів різних шкіл, зокрема між сільськими і міськими.    
Відповідно до проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти, який ось-ось має бути затверджений, у 10-му класі на обов'язкові предмети припадатиме понад 66% навчального часу (саме на цьому етапі має бути досягнутий однаковий рівень знань), а в 12-му класі, навпаки: 33% навчальних годин – обов`язкове ядро, а решта – варіативна частина.

«Наше завдання, щоб оця варіативна частина і стала фундаментом нашого майбутнього інтелекту, коли школа так формує навчальну програму, так добирає курси для учнів, щоб рівень знань був високим і не треба було б витрачати кошти на репетиторів», – наголосив Андрій Сташків.

Часовий графік реформи такий:
1. Підготовчий етап: 2023- 2024 рр. – написання стратегії та дорожньої карти,  законодавче забезпечення, до 1 вересня 2024 р. кожна область має затвердити план перспективної мережі;
2. Пілотування: 2025 - 2026 рр. – в окремих закладах освіти;
3. Впровадження: 2027-2029 рр. – перехідний етап;
4. Впровадження: 2029-2033 рр. – фінальний етап.

Чимало запитань викликала проблема числа учнів у ліцеї. За словами Андрія Сташківа, «ідеальний ліцей» – це 600 учнів, двісті на паралелі, це той мінімум, який дозволяє творчо комбінувати з профілями. Однак аналіз шкільної мережі України свідчить, що до ідеалу далеко. Взяли учнів 4-6 класів, вони у 2030 році будуть навчатись в 10-12 класах. Загалом таких учнів в Україні є 1,2 млн осіб. Врахували, що половина з них піде навчатись у професійні коледжі. В результаті отримали такі цифри щодо кількості учнів 4-6 класів у громадах:
1. понад 1200 учнів – 153 громади (11%);
2. 600-1200 учнів – 355 громад (25%);
3. 300-600 учнів – 303 громади (21%);
4. менше як 300 учнів – 623 громади (43%).

До того ж, коли йдеться про громади, де маємо понад 1200 учнів у 4-6 класах, то це обласні центри. Загалом на них припадає більше як половина таких учнів України (637 тисяч).

«Наша цільова аудиторія – це ось ці громади, де є від 600 до 1200 учнів і від 300 до 600. Їм потрібно допомогти організувати майбутні ліцеї», – прокоментував Андрій Сташків.    
Ці цифри також свідчать, що багатьом громадам доведеться об`єднуватись, щоб створити ліцей, але тут одразу постає питання співфінансування таких закладів освіти. Чіткого механізму поки що не розроблено.    
Андрій Сташків нагадав, що відповідно до реформи на «паралелі» має бути мінімально 60 учнів (тобто, загалом в 10-12 класах профільного ліцею – 180-200 учнів). Це дозволяє організувати три профільні групи в межах одного класу протягом навчального року. Ці три групи дозволяють поєднати 9 освітніх галузей (інформатика, мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна і здоров'язбережувальна, фізична культура, мистецька, громадська та історична), які передбачені Державним стандартом.

«Нам треба мати спільну думку щодо майбутньої профільної старшої школи, щоб у нас академічні ліцеї чи то в Закарпатській, чи то в Чернігівській області були однакові. Йдеться про рівний доступ до освіти – це безумовна умова профільної середньої освіти», – додав заступник міністра.

Своєю чергою Олег Паска повідомив, що підготовка до реформи старшої профільної школи на Львівщині стартувала 2021 року, і на сьогодні в області вже сформована мережа академічних ліцеїв, яка становить 100 навчальних закладів. До того ж 15 із них вже створенні та навчають дітей.

«Назву три важливі чинники, які нам допомогли пройти цей доволі складний шлях. Перше – це беззастережна підтримка з боку голови Львівської ОВА Максима Козицького. Друге – добре скоординована спільна робота департаменту освіти і комісії з питань освіти Львівської обласної ради. Третє – сприяння з боку керівників відділів освіти районних державних адміністрацій і відділів освіти громад», – зазначив Олег Паска.
Водночас в області триває процес вибору і визначення профілів. Олег Паска подякував Міністерству освіти за підтримку ініціативи департаменту в тому, що профілі ліцеїв слід затверджувати на рівні департаментів освіти, бо це надто важливе суспільне питання, щоб віддати його на відкуп соцмереж та хвилевих настроїв.
Так, внаслідок систематичної роз`яснювальної роботи, яку сьогодні проводить  департамент освіти і науки Львівської ОВА, природничо-математичний напрям в області обрали 37% ліцеїв.          

Згодом відбулась панельна дискусія «Як зробити профільну школу дієвою (якісною та ефективною)», яку промодерувала Парасковія Дворянин. Було порушено чимало питань. Зокрема, директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА  Мар'яна Марусинець та директор департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА Оксана Сакрієр наголосили на факторі національних меншин, який має значний плив на формування ліцеїв у їхніх областях.
Представники Донецької області висловили пропозицію, що випускники 9-их класів мали б складати ЗНО і за їхніми результатами вступати до ліцеїв, а вчителі ліцеїв мали б проходити сертифікацію.  
Також було порушено тему неприйнятно низьких зарплат учителів. Головна причина, яка перешкоджає її розв`язанню – це війна.

Освіта, Львівщина, Департамент, портал

Інші інституції

Image Image Image Image Image Image Image Image Image