Сьогодні, у Всесвітній день вишиванки, у департаменті освіти і науки на засіданні Експертної ради з питань стратегії розвитку освіти Львівщини говорили про реформування старшої профільної школи, яка повинна внести нові яскраві барви у модерний національний орнамент української школи (як внесла українська вишиванка у світову культуру).

В державі йде процес формування ліцеїв, у які після закінчення базової школи йтимуть учні, обравши чи то академічний ліцей, після якого вступатимуть до університету, чи то професійний ліцей, у якому здобудуть свою першу професію.

Львівщина є лідером в Україні по створенню мережі ліцеїв. Ще у серпні 2022 року Максим Козицький, начальник ЛОВА, своїм наказом затвердив таку мережу, яка складається зі 100 закладів (тобто з 1193 закладів загальної середньої освіти Львівської області 100 стануть академічними ліцеями). За пройдені два роки 15 з них вже функціонують як ліцеї. А також створено три наукові ліцеї (Львівський ліцей імені І.-Б. Антонича, Винниківський ліцей, Обласний науковий ліцей у м.Дрогобичі).

Та процес реформування проходить не завжди просто, бо часто громадські організації та фонди висловлюють різноманітні ідеї та бачення реформи і щодо кількості учнів, і щодо профілів. І це вносить певний хаос. Тому директор департаменту освіти і науки ЛОВА Олег Паска підкреслив:

«Ми хочемо ще раз наголосити, що ми реформу здійснюємо виключно на основі законодавства. Якщо хтось має добрі ідеї, то їх насамперед треба імплементувати в законодавство, і тоді можна про них говорити». 

За роки впровадження реформи склалася така ситуація, що мережа ліцеїв залишалась великою, а кількість дітей зменшувалась, що викликало певні диспропорції. Тому департамент намагався спільно з громадами змінювати саму мережу відповідно до реального стану речей, щоб не витрачати кошти на неперспективні заклади. Так, за останні три роки на Львівщині було закрито 80 шкіл. І це був вимушений крок, пов'язаний зі зменшенням кількості дітей. А за прогнозами через 10 років у нас із 289 тисяч залишиться 150-160 тисяч учнів. Щоб акцентувати увагу на цій проблемі, Олег Паска запропонував Експертній раді провести наукові слухання щодо демографічної ситуації, залучивши до обговорення відповідних фахівців. Це потрібно зробити, бо давно назріла необхідність у адекватних кроках у цьому напрямі з боку влади. 

Департамент освіти намагається дати різні можливості дітям. Тому, крім наукових ліцеїв, у планах є створення мистецького ліцею в Бориславі, де будуть вивчати народні промисли, що зникають, а також хореографію та музичні інструменти. Рішення по ньому вже є.

У Львівській області розпочато наступний етап реформи, який ще не проводиться на рівні держави. Це затвердження профілів ліцеїв.

«Міністерство освіти підтримало позицію департаменту освіти Львівщини в тому, що профільні ліцеї мають затверджувати департаменти. Бо якщо відпустимо визначення профілів тільки за бажаннями учнів і батьків, то в нас можуть випасти цілі напрями в науці, можуть зникнути цілі галузі промисловості, бо не буде фахівців», — зауважив Олег Паска.

Після проведеної департаментом успішної роз'яснювальної роботи у громадах, було зроблено аналіз щодо вибору профілів у академічних ліцеях. І результати додали оптимізму, бо, до прикладу, природничо-математичний напрям обрало 37%, суспільно-гуманітарний — 40% ліцеїв. Тобто є певний баланс.

Після цього почався етап доопрацювання і з'ясування цих профілів. А по завершенню процесу уточнення профілів ліцеїв та їх кількості, буде внесено зміни до розпорядження голови обласної адміністрації.

А вже з вересня очікується наступний етап: департамент спілкуватиметься із закладами вищої освіти, щоби нав'язати контакт між кафедрами й інститутами та академічними ліцеями відповідно до обраних профілів. Департамент планує до кінця року пов'язати ці профілі з вищою школою і в результаті станом на січень 2025 року завершити реформу.

Відповідаючи на запитання про сучасне обладнання лабораторій у ліцеях, Олег Паска повідомив, що всім науковим ліцеям виділено кошти на закупівлю необхідного для них обладнання.

На засіданні Експертної ради обговорювали також питання освіти українських дітей, які перебувають за кордоном, а також потребу у підвищенні кваліфікації їхніх вчителів (бо реформи в Україні пішли значно дальше, і тому освіта у діаспорі від нас відстає, на жаль). Департамент має певні бачення, як можна посприяти вирішенню цих проблем. Але для цього необхідні висновки Експертної ради, щоб імплементувати їх у Програму розвитку освіти.

Члени Експертної ради запропонували закріпити кафедри за відповідними ліцеями, створити таку змагальну ситуацію, щоб кафедри конкурували між собою за учнів цих ліцеїв. А також йшла мова про необхідність використання ліцеями тих новітніх лабораторій, які створені для позашкілля, де б учні могли по-максимуму використовувати це сучасне обладнання.

По завершенню формування ліцеїв (з 1 вересня) було вирішено створити спільноту серед академічних ліцеїв, де б можна було проводити різні навчання, до прикладу, зі створення нормативної бази ліцею і т.п.

Підсумовуючи попередньо сказане, голова Експертної ради Степан Давимука наголосив:

«Проведена велика робота. Колись ми виробили таку стратегію, що Львівщина повинна бути ініціатором різних реформ і по всіх напрямах давати конкретний результат та конкретні пропозиції. І це все, пророблене в нас, щодо реформи старшої профільної школи має надзвичайно велике значення, бо з'являється світло в тунелі, бо є конкретні пропозиції, варіанти, документи, конкретна практика. І це дуже важливо. Ця робота буде мати фундаментальне значення і її треба популяризувати».

Експертна рада підтримала ідею публікації напрацьованого інформаційного матеріалу (алгоритм, дорожня карта, проєкт статуту, навчальні плани ліцеїв та інше), основаного на досвіді реформування старшої профільної школи на Львівщині, для розповсюдження серед інших областей України.