Днями у департаменті освіти і науки Львівської ОВА відбулась зустріч із представниками  управи Європейського Конґресу Українців (ЕКУ). Було обговорено широке коло питань, зокрема стосовно підтримки, яку може надати департамент українським школам у європейських країнах.

ЕКУ, головний офіс котрого розміщений у Празі, представляли його голова Богдан Райчинець, що водночас репрезентував українську діаспору у Чехії; бельгійський професійний дипломат українського походження Зенон Коваль (Товариство українців у Бельгії) та Віктор Бандурчин, секретар управи ЕКУ, представник української громади у Словаччині.

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска нагадав, що у Львові за сприяння департаменту діє Українська дистанційна школа (УДШ). Вона була створена у перші дні війни. Саме завдяки УДШ понад 3 тисячі українських дітей, які, рятуючись від війни, переїхали в інший регіон України або за кордон чи залишились на тимчасово окупованих територіях, змогли закінчити у 2022-му навчальний рік. Сьогодні УДШ – це унікальний проєкт, покликаний навчати українських дітей у будь-якому куточку світу.

Також йшлося про Львівський науковий ліцей №1 ім. Б.-І. Антонича, де на екстернатурі навчаються українські діти, що проживають у Португалії, Греції та США (семеро з них цьогоріч складатимуть ЗНО).

«Ми готові закладати кошти у Програмі розвитку освіти Львівської області, щоб, використовуючи різні форми дистанційної освіти, безоплатно навчати українських  дітей, які перебувають за кордоном. Ми можемо запропонувати вже підготовлені та розробити додаткові освітні курси й програми за запитом дітей, зокрема, щоб допомогти їм підготуватись до ЗНО для вступу в українські виші. Тому важливо було б знати, про яку кількість дітей ми говоримо, і це питання до активу  діаспори, – повідомив Олег Паска і додав: – Українська держава повинна провадити таку державну політику, щоб українські діти, особливо найобдарованіші, повертались в Україну, маючи можливість на своїй Батьківщині реалізовувати свій інтелектуальний потенціал».  

Також він повідомив, що департамент освіти може запропонувати українським суботнім школам, які діють в європейських країнах, цикл онлайн-лекцій від найвідоміших на Львівщині викладачів та науковців. «Згідно з рейтингом Стенфордського університету у Львові представлені 14 наукових шкіл світового рівня», – наголосив Олег Паска.

Вартувало б напрацювати спільні освітні проєкти з позашкілля, зокрема на базі Львівської обласної Малої академії наук, щоб українські діти закордоном мали доступ до усіх гуртків області, які працюють дистанційно.  

Ще один можливий напрям співпраці стосується професійної освіти, коли теоретичний матеріал викладається у форматі онлайн, а практичні заняття – на базі високотехнологічних закордонних підприємств.
Актуальна тема курсів – підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають у закордонних українських суботніх і недільних школах і які повинні знати українські освітні програми та їхні вимоги. Такі курси можна проводити на базі профільних українських інститутів.

Ірина Сислюк,  начальниця відділу дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, розповіла, що під час Саміту Світового Конґресу Українців, який пройшов 12-15 квітня цього року у Бухаресті, вона мала перемовини із представниками українських діаспор Італії, Німеччини, Данії. Йшлося про залучення українських дітей із цих країн до дистанційного навчання та екстернату в українських школах, щоб вони мали змогу складати ЗНО і вступати до українських ЗВО.      
Натомість українським дітям, ймовірно, було б цікаво довідатись про життя українських діаспор і діяльність закордонних українських шкіл.
Також важливо, щоб голос українських громадських закордонних організацій звучав і тоді, коли готуються ті чи інші зміни до чинного законодавства про освіту. Вихідна позиція така: держав повинна дбати про освіту своїх громадян і всіх українців, де б вони не жили.  

Відтак голова Європейського Конґресу Українців Богдан Райчинець підкреслив, що дуже важливо було почути ці пропозиції з перших уст. У Конґресі, який вже діє понад 55 років, представлено багато країн та організацій, і тепер можна буде донести цю інформацію до усіх зацікавлених сторін.
Окрім того, Богдан Райчинець звернув увагу на таку тривожну тенденцію, що нині у багатьох країнах Європи засновуються нібито українські школи, але, окрім слова «українська» у назві, як-от, українсько-чеська чи українсько-словацька, більше нічого українського у діяльності таких шкіл нема. Вони створюються за європейські гроші для пришвидшеної інтеграції українців. «Такі школи набирають українських дітей, але ж по суті своїй вони не є українськими. І протидіяти цьому практично неможливо», – зазначив Богдан Райчинець.  

Водночас Зенон Коваль звернув увагу на те, що закордоном суботні українські школи найчастіше працюють при церквах. Зокрема, у Брюсселі є така школа, де навчається приблизно 300 дітей.  Важливо, щоб такі школи не випадали із загальної освітньої політики України.

Довідка
ЕКУ захищає національні інтереси й координує діяльність 30 українських суспільно-громадських організацій у 23 державах Європи: Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великій Британії, Голландії, Греції, Данії, Іспанії, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.