Про те, що зроблено у цій сфері розповіли сьогодні, 23 травня, на брифінгу у Львівській обласній адміністрації. Спікерами брифінгу виступили  керівниця Координаційного центру підтримки цивільного населення при Львівській ОВА, радниця начальника Львівської ОВА Галина Бордун; директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска; директор Інституту психічного здоров’я Українського Католицького Університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії Олег Романчук.

«Хочу сьогодні подякувати кожному, хто дбає про власне психологічне здоров’я та кожному, хто долучений сьогодні до напряму психологічної підтримки.
Під час війни Львівщина прийняла близько півмільйона внутрішньо переміщених осіб. І ключовий виклик по зустрічі та розміщенню людей взяли на себе заклади освіти області. Тому, починаючи з червня 2022 року ми почали активну роботу із викладачами, вчителями, батьками та дітьми», - зазначила Галина Бордун.

За підтримки партнерів упродовж 2022 року на Львівщині 4 тисячі освітян та батьків школярів пройшли тренінги з психологічної обізнаності в освітньому середовищі - психоедукації.  Процес був підсилений у 2023 році, коли, завдяки розширенню мережі партнерів до 10, навчання на тренінгах з психоедукації «Самодопомога+», «Перша психологічна допомога», «Стрес-менеджмент» пройшли орієнтовно 16 тисяч учасників освітніх процесів (учнів, їхніх батьків, вчителів).
Це важливий напрям, який дозволяє вчителям, батькам і дітям зрозуміти, що відбувається з ними.

Паралельно з тим у 2023 році Львівська обласна військова адміністрація спільно з департаментом освіти і науки, департаментом охорони здоров’я, департаментом соціального захисту в координації з робочою групою психічного здоров’я напрацювали та прийняли Комплексну програму охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення у Львівській області на 2023 – 2026 роки. Це дало можливість ще системніше аналізувати та реагувати на виклики, спричинені війною.

Пріоритетами Програми у сфері освіти є

• Розгортання моделі цілісної системи турботи про психічне здоров’я учнів та батьків в закладах освіти.
• Навчання практичних психологів/педагогів закладів освіти.
• Просвітницька та психоедукативна робота.

Одним з напрямів Програми є поглиблена підтримка практичних психологів, вчителів, батьків та дітей, які долучені до освітнього процесу.

«Спільно з Українським католицьким університетом у 2023 році ми перейшли до вузькоспеціалізованих підходів підтримки практичних психологів та соціальних працівників. В грудні того ж року ми провели Марафон психічного здоров’я, яким охопили практично всіх директорів шкіл Львівщини. Це дало можливість керівникам закладів освіти мати вищий рівень розуміння  важливості впровадження окремих програм в їх громадах, лобіювання цих процесів на рівні громад, залучення інших фахівців», - розповіла далі Галина Бордун.

Одним із головних викликів на шляху реалізації Комплексної програми психічного здоров’я є брак фахівців. Зараз акцент робиться на підвищення фаховості та залученні більшої кількості фахівців.

Олег Романчук зазначив:

«Ми дуже хочемо, щоб наші школи стали справжніми фортецями стійкості. Щоб вони були місцем, яке плекає психічне здоров’я дитини, плекає її стійкість, захищає і скеровує при потребі.
Укладена Комплексна програма, яка працює на зміцнення цього компоненту. Зусиллями фахівців проведено 6 тренінгів, у яких взяли участь 833 представники закладів освіти – насамперед директори закладів області. Метою тренінгів було спланувати бачення, як школа може стати цілісною системою, яка плекає стійкість і турбується про психічне здоров’я молоді».

Одним з ключових фахівців у сфері психічного здоров’я є шкільний психолог. Він мав би стати тією людиною, яка координує допомогу, координує мережеву взаємодію, яка консультує освітян, дітей, батьків.

«І для цього ми провели 15 навчальних тренінгів, які мали назву Академія психічного здоров’я, в яких за бажанням взяли участь 813 шкільних психологів і нашою головною ціллю було дати їм сучасні знання щодо того, як виявляти проблеми у сфері психічного здоров’я, як підтримувати в межах школи дітей і молодь, які мають ці труднощі, як скеровувати їх при потребі за більш високоспеціалізованою допомогою», - розповів Олег Романчук.

Олег Паска розповів, що задля налагодження психологічної роботи, на регіональному рівні була створена Координаційна рада психологічної служби, яка проаналізувала проблеми, що виникли у закладах освіти у сфері надання психологічної допомоги. Серед виявлених проблем - брак шкільних психологів, відсутність необхідного обладнання та приміщень для роботи шкільного психолога.

Після проведення низки заходів ці проблеми почали частково вирішуватись, оскільки громади зрозуміли важливість роботи такого фахівця.

«Та ми рухаємося далі - зараз нашою метою є не тільки забезпечити в кожній громаді психологів власними кабінетами, але й зробити все можливе, щоб у школі, в громаді, в країні була проактивність у напрямку розвитку психологічної роботи з персоналом.
Що стосується освіти – Львівщина рухається подібним шляхом, як було зроблено в Ізраїлі. І найважливішим на цьому шляху є те, щоб голови громад зрозуміли важливість роботи психолога не тільки в школі, але й в громаді», - наголосив Олег Паска.

На цьому шляху Львівщина вже зробила багато кроків вперед і тепер і в нас є чому повчитися.

«Ще раз наголошую – дуже важливо, щоб громади зрозуміли важливість психологічної служби. Фаховий психолог допомагає людям вийти зі стресу, подолати труднощі й рухатися далі по життю. Це є той внесок у розвиток країни та перемогу нашої країни, без якого не можливо розвиватися далі», – підсумував він.

Довідково:
На Львівщині працює Гаряча лінія ЛОВА - 1684
Отримати психосоціальну допомогу можна в Координаційному центрі при ЛОВА: https://linktr.ee/coordination.centers.lviv