19 червня відбулось засідання Експертної ради з питань розвитку освіти Львівщини при департаменті освіти і науки Львівської ОВА. Засідання провів голова Експертної ради професор Степан Давимука.
Головним питанням порядку денного стало обговорення проєкту Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів середньої освіти, який Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення. Термін обговорення спливає 20 червня.
⠀
З пропонованими змінами присутніх ознайомив заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО) Сергій Пазюк. За його словами, однією із новацій є те, що розподіл навчального навантаження між освітніми галузями в проєкті здійснено на основі мінімальної кількості годин, а також виділено резерв годин, які можна перерозподіляти між різними освітніми напрямками. 
⠀
«Порівняно з чинною Типовою програмою, проєкт містить набагато більше вимог до модельних програм, що дійсно може сприяти створенню якіснішого продукту. Але, коли надали проект для громадського обговорення, не вказали, коли планується його впровадити. Якщо це має статись вже 1 вересня цього року, то це створить велику кількість проблем і для закладів освіти, і для авторських колективів, які створили модельні програми», – додав Сергій Пазюк.
⠀
Заступниця директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Наталія Пастушенко звернула увагу на такий аспект: «Перше питання, на яке немає відповіді у проєкті  Типової освітньої програми, - коли вона буде впроваджена? Це дуже важливо, бо маємо  розроблені модельні програми, є підручники,  вже для 7-9 класів затверджені модельні програми, а підручники для 7 класу отримали гриф міністерства. При цьому автори модельних програм,  а я співавтор однієї з них, використовували методичні рекомендації не ті, які тепер пропонуються. Це означає, що якщо з 1 вересня 2024 буде впроваджена ця типова програма, то автори модельних програм мали б до 1 вересня внести до них серйозні зміни. А це просто не реально за такий короткий термін: має бути як мінімум перехідний період».    
⠀
Учасники наради надзвичайно детально і ґрунтовно проаналізували запропонований документ. Було відзначено позитивні моменти, водночас прозвучала ціла низка суттєвих зауважень. 
⠀
Серед них: проєкт розбігається з нормами і положеннями Державного стандарту базової середньої освіти; консервує традиційну для освіти пострадянських держав організацію вивчення історії; не пояснює, як саме закладам освіти виділяти години на подолання освітніх втрат; не дає відповіді на питання, як зменшити навантаження на учнівство; у проєкті та й у чинній програмі зберігається велика кількість окремих предметів, на вивчення яких відводиться 0,5 години чи 1 година на тиждень, що не сприяє якісному навчанню, а також спричиняє додаткове навантаження на учнів;  проєкт не робить типову освітню програму «більші гнучкою для впровадження різноманітних навчальних планів…»; не подає чіткий і зрозумілий інструментарій оцінювання. 
⠀
Як наслідок, Експертна рада пропонує повернути проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів середньої освіти на доопрацювання.
⠀
Зокрема, директор департаменту освіти Олег Паска у коментарі зазначив: «На жаль, попри позитивні моменти, проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів у багатьох питаннях не відповідає Державному стандарту базової середньої освіти та викликам сьогодення. Понад те, він начебто повертає нас у 90-ті роки, в історичній освіті відкинуто принцип україноцентричності. Відтак, на думку Експертної ради, програму у такій редакції не можна впроваджувати, натомість її  слід скерувати  на доопрацювання. До того ж варто було б створити  відповідну робочу групу при Міністерстві освіти».  
⠀
Особливу увагу на Експертній раді звернули на те, що проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів, за словами члена Експертної ради Романа Пастушенка, містить у собі загрозу руйнування історичної освіти.
⠀
Експертна рада висловила занепокоєння щодо змін в організації навчання в межах галузі «Громадянська та історична освіта», коли запроваджуються додаткові предмети та інтегровані курси, серед них курс із загадковою назвою «Інтегрований курс історії».   
⠀
Також було зазначено, що українська громадськість негативно відреагує на виключення з «родової назви» інтегрованих курсів цієї галузі слова «Україна».           
⠀
З цього приводу Мар`ян Мудрий, доцент кафедри новітньої історії України Львівського національного університету ім. І. Франка зазначив: «Якщо подивитись на проєкт (Типової освітньої програми для 5-9 класів) як на цілісну систему, то це значний відступ від Типової навчальної програми 2021 року. Проєкт закладає погіршення ситуації та навіть стагнацію, перекреслює усі напрацювання останніх 5-7 років. Найбільше ж постраждає історична освіта. Додаються предмети, тут просто рябить від отих одиничок і нуль п`ять (навчальне навантаження).  Для «Історії України» начебто нічого не змінюється - та сама години чи півтори, але нічого не змінювати з «Історії України» – це означає понизити й вихолостити її, особливо якщо обкласти оцими предметами навколо». 
⠀
За його словами, щоб викласти якийсь курс, сформувавши відповідні компетентності та знання у дітей, треба мати принаймі три години на тиждень. 
⠀
Цікаво, що у проєкті галузі «Громадянська та історична освіта» показники  мінімальної та максимальної кількості годин однакові. Тобто взяти додаткові години, по суті, ні звідки.  
⠀
Серед численних змін, які слід внести до проєкту, Експертна рада запропонувала такі: чітко сформулювати вимоги до модельних програм; в окремому додатку доступно і детально описати механізм діагностування, процедуру формульного і підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів; перебудувати перелік модельних навчальних програм і розподіл годин у частині громадянської та історичної освіти під нову модель навчання, запропоновану  у «Концептуальних засадах реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти», які вже більше як рік перебувають на розгляді в МОН.         
⠀
Також Експертна рада обговорила ще одне питання - про створення додаткових можливостей для того, щоб українські діти, які перебувають за кордоном, могли здобути середню освіту в Україні.  Було констатовано, що багато з них хочуть вступати в українські виші.
⠀
Відтак, Ірина Сислюк, начальниця відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи департаменту, нагадала, що у Львівській області з 2021 року з ініціативи департаменту освіти і науки реалізується експеримент регіонального рівня за темою «Впровадження структурно-функціональної моделі забезпечення комплексної підтримки україномовної освіти за кордоном». 
⠀
Очолює цей експеримент доктор психологічних наук, професорка Львівського національного університету ім. І. Франка Катерина Острозька, яка сьогодні також представляє українську діаспору в Португалії. 
⠀
І на сьогодні назріла потреба розширити цей експеримент, а для цього потрібна підтримка як Міністерства освіти і науки, так і Міністерства закордонних справ. 
⠀
Нагадаємо, що у Львові працює Українська дистанційна школа (УДШ), яка була створена за сприяння департаменту у перші дні війни. Сьогодні УДШ – це унікальний проєкт, покликаний навчати українських дітей у будь-якому куточку світу.
⠀⠀
Також маємо Львівський науковий ліцей 1 імені Б.-І. Антонича, де на екстернатурі навчаються українські діти, що проживають в Португалії, Греції та США. 
⠀
Отже, Експертна рада підтримала відповідну ініціативу. При цьому голова ради Степан Давимука наголосив, що проблема є дуже актуальна як мінімум з двох причин: по-перше,  народ не повинен втрачати своїх дітей, по-друге, вже час слід надати інституційний статус дистанційному навчанню.   
⠀
Також Експертна рада доручила департаменту підготувати відповідний лист-пропозицію до центральних органів виконавчої влади.