«Партнерство освіти, бізнесу та влади заради відновлення та розвитку України: місія (не) здійсненна» – під такою назвою 13 серпня у Львові розпочав роботу триденний форум з проблем розвитку професійно-технічної освіти.

Серед його учасників представники Міносвіти та Мінекономіки, ВРУ, посольств, міжнародних організацій та проєктів, а також українського та міжнародного бізнесу. Окрім того, керівники обласних департаментів освіти та  територіальних громад, закладів професійної та загальної середньої освіти, громадських організацій.

Головними організаторами заходу виступили швейцарсько-український проєкт «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (DECIDE)  та Міністерство освіти і науки України.

Ключова ідея форуму – створити діалоговий майданчик для посилення співпраці всіх учасників системи кар'єрного супроводу, а саме: закладів профтехосвіти, шкіл, обласних державних адміністрацій, місцевої влади  і бізнесу для того, щоб підвищити престижність професійної освіти.    

Програмою форуму передбачено 5 панельних дискусій: 

1. «Зв'язок освіти з ринком праці: місія (не) здійсненна?»

2. «Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні.  Презентація напрямку «DECIDE: ПРОФТЕХ».

3. «Як бізнес, влада та професійно-технічні навчальні заклади можуть співпрацювати: практичний досвід».

4. «Підтримка профтехосвіти в Україні під час війни з фокусом на післявоєнне відновлення. Візія міжнародних програм та організацій».

5. «Профорієнтація – ключовий елемент реформи профільної середньої освіти. Як будувати  партнерство між громадами, профтехами та школами?».

Зокрема, під час першої панельної дискусії Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, зазначив: «Якщо говорити загалом, то найперше, що є у нашому плані реформи профтехосвіти, – це дерегуляція. Ми у Міністерстві освіти віримо у те, що коли у нас класний директор і нього є свобода дій та ресурси, то цього достатньо, щоб заклад профтехосвіти динамічно розвивався».

Також він додав: «З іншого погляду, ми розуміємо, що збільшення свободи має бути підкріплено збільшенням ресурсів… І нам потрібно прийняти той факт, що доведеться достатнього довго – 10 чи 20 років – постійно інвестувати в інфраструктуру профтехосвіти… Головне не зупинятися, щоб підтримка і оновлення обладнання та інфраструктури відбувались систематично, тоді через 10 років ми побачимо ефект – сучасні професійні заклади».       

За словами Дмитра Завгороднього, загальний бюджет професійної освіти в Україні цьогоріч становить близько 16 млрд грн. Це достатньо велика сума, відтак можна говорити про його оптимізацію, яка потребує швидких і сміливих рішень.

На думку заступника міністра, профтехосвіті як системі бракує інноваційності. «Ми питаємо, які ви хочете навчально-практичні центри, кожен другий – це кухня. Якщо взяти кухарів, автослюсарів та зварювальників – це буде 80 відсотків», – сказав він і додав, що цьогоріч було тільки дві чи три заявки на майстерню операторів дронів, стільки ж – на обслуговування сонячних панелей.

Також Дмитро Завгородній закликав владу на місцях працювати з Міністерством як одна команда і ставити на директорські посади в профтехосвіті ініціативних людей зі стратегічно-інноваційним баченням. «Нам не вистачає таких директорів», – додав він. 

Тим часом заступник голови Львівської обласної адміністрації Олександр Кулепін зазначив, що з погляду розвитку професійної освіти на Львівщині, один з головних викликів – це питання про те, як поєднати  бізнес і профтехи: «Чому це важливо? По-перше, ми маємо готувати кадри, які потрібні ринку. По-друге, я переконаний, що бізнес, який співпрацюватиме з тим чи іншим закладом професійної освіти, ніколи не дозволить готувати фахівця низької якості чи навчати його на обладнанні, яке вже застаріло 10 років тому. Навпаки, сам бізнес буде надавати закладу якісне обладнання. Ми вже маємо такий  досвід під час створення навчально-практичних центрів».

«Понад те, ми хочемо, щоб в наглядових радах закладів профтехосвіти був якомога ширше присутній бізнес, щоб разом задавати стратегію і тон розвитку цих закладів. І ми плануємо цьогоріч звести бізнес і профтехи (у розрізі кластерів), щоб налагодити і розвинути цей зв'язок», – додав Олександр Кулепін.

Також, за його словами, треба виробити кращий бренд для професійної освіти, щоб позбутись практики «негативного вибору»: я нікуди не вступив, тому йду в училище.

Олександр Кулепін поінформував, що на Львівщині працюють над тим, щоб в регіоні був представлений   південнокорейський бренд «Hyundai», надавши сучасне обладнання для навчальних автомайстерень.      

Він не виключив, що для формування сучасних брендів доведеться об'єднувати заклади професійної освіти, особливо ті, де дублюються професії. Це дозволить концентрувати ресурси і підвищить ефективність управління.

Воднораз заступник голови Львівської ОВА підкреслив важливість фінансової спроможності профтехів: «Коли ми створюємо навчально-практичні центри, завдяки котрим заклади можуть поповнювати спецфонди, слід заздалегідь мати фінансову модель: прогнозований прибуток і прейскурант». 

Окрім того, Олександр Кулепін повідомив, що в області планують переглянути алгоритм формування регіонального замовлення: щоб не формувати замовлення там, де відповідну пропозицію вже закриває ринок.         

Своєю чергою, директор департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска зазначив, що «така конференція дуже важлива з погляду головної тематики, яку вона порушує:  як можна завдяки співпраці з бізнесом сприяти розвитку професійно-технічної освіти».

Зокрема, Олег Паска наголосив: «Для Львівщини ця тема є давно актуальною, бо ми були одні з перших в Україні, хто створив наглядові ради в закладах профтехосвіти. При цьому ми намагаємося робити все для того, щоб ці наглядові ради були активними і дієвими. Відтак на сьогодні у нас вже багато прикладів, коли бізнес  допомагає створювати навчально-практичні центри чи надає свою виробничу базу для навчання тим новим практикам і технологіям, які щораз з'являються  у тій чи іншій бізнесовій сфері. Завдяки цьому наші учні та майстри виробничого навчання мають можливість, так би мовити, йти в ногу з технологічними новаціями».  

Олег Паска також підкреслив, що подальший розвиток співпраці між бізнесом і профтехосвітою також є викликом і з огляду на те, що для відбудови нашої країни потрібно буде мати добрих фахівців, які володіють сучасними технологіями. Саме тому велика частина діяльності департаменту освіти і обласної адміністрації загалом спрямовані саме на те, щоб залучати сучасний вітчизняний і закордонний бізнес до розвитку професійно-технічної освіти.

«Цілеспрямоване і системне освоєння найсучасніших технологій – саме це надасть сильний імпульс для розвитку українській економіці», – зазначив він.