30 липня цього року Міністерство освіти і науки України своїм наказом затвердило «Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти».  З початку літа тривало громадське обговорення проєкту цього документа. Відтак у школах викладатимуть єдиний україноцентричний курс «Історія: Україна і світ».

Експертна рада при департаменті освіти і науки Львівської ОВА підтримала «Концептуальні засади», проте має кілька доповнень.

Нагадаємо, що у 2023 році МОН винесло на обговорення питання реформування викладання історії України у школах. У відповідь на це Експертна рада при ДОН ЛОВА розробила проєкт «Концептуальних засад реформування історичної освіти в закладах загальної середньої освіти», що був направлений на розгляд міністерства та ліг в основу документа, затвердженого у липні. Проте не всі принципові пропозиції експертів були враховані.  

З цього приводу у Львівській ОВА відбувся брифінг, у якому взяли участь директор департаменту освіти і науки Олег Паска та член Експертної ради департаменту Роман Пастушенко.

Зокрема, Олег Паска повідомив, що департамент освіти і науки спільно з експертами та істориками свого часу розробили свою концепцію-пропозицію  реформи історичної освіти.  Головна ідея полягала у тому, що історію України у школах слід викладати у контексті світової.

«Головним чином курс «Історія: Україна і світ» появився  як результат конкурсів, які ми щорічно проводимо в рамках Програми розвитку освіти Львівщини серед вчителів і науковців, що подають свої авторські навчальні програми. До того ж цей курс вже впроваджений як експериментальний в кількох школах Львівської області», – додав Олег Паска.  

Отже, відповідні пропозиції в рамках обговорення «Концептуальних засад» 15 червня цього року департамент надіслав Міністерству освіти і науки. Через півтора місяця Міністерство своїм наказом затвердило «Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти».

«Це позитивний крок, і Міністерству слід за це подякувати.  Але проблема полягає у тому, що Міністерство врахувало нашу концепцію лише наполовину», – зазначив Олег Паска.

Серед зауважень до прийнятого документа наступні:

По-перше, у «Концептуальних засадах» слід більше уваги приділити змістовому наповненню єдиного курсу «Історія: Україна і світ».

«У «Концептуальних засадах» ми маємо подати перелік сюжетів, історичних фактів, які стосуються історії України і є обов`язковими для вивчення протягом усього курсу. Тобто, ми наголошуємо на тому, що має бути визначений зміст історії України, який ми будемо викладати. На жаль, цього нема у «Концептуальних засадах». До слова, ми пропонували, щоб 70% змісту нового курсу становила історія України, і міністерство має таку саму думку», – зазначив Олег Паска.

По-друге: «У нашій концепції ми передбачили  календар  провадження реформи. Протягом року-двох визначитись зі змістом і формою навчання, навчити вчителів і швидко рухатись далі, бо наші діти мають добре знати історію України. Однак міністерство не врахувало цю нашу позицію, – повідомив Олег Паска і додав: – Відтак  Експертна рада департаменту освіти і науки Львівської ОВА повторно підготувала свої пропозиції, і ми їх знову надішлемо до Міністерства і сподіваємось на його підтримку, як це сталось щодо першої частини наших пропозицій»/ 

Роман Пастушенко також торкнувся змістової складової:

«На жаль, щодо змісту історичної освіти, то в «Концептуальних засадах» чіткості нема, і тому з`являється ціла низка інтерпретацій того, що може статись із провадженням нового курсу». Зокрема, він застеріг від вживання термінів «злиття історії України і всесвітньої історії» і т. п., а також наголосив:

«Мова йде не про злиття, а про новий єдиний україноцентричний курс історії, всередині якого буде міститись історичний матеріал, 70% змісту якого, як вже було сказано, становитиме  історія України. Тобто, понад двох третин матеріалу, що буде представлений в модельних навчальних програмах для цього курсу, має стосуватись саме історії України».

За його словами, поняття «україноцентричний» також передбачає, що має бути забезпечена внутрішня інтеграція матеріалу. «А це означає, що ми цілу низку явищ і процесів, які були характерні для Європи чи світу, маємо пояснювати на українському матеріалі, добираючи додатковий матеріал з історії інших країн. І це все є в «Концептуальних засадах», – пояснив Роман Пастушенко.   

Додамо, що відповідно до «Концептуальних засад», на вивчення історії в 5-6 класах виділено по 2 години щотижнево, у 7-8 класах – по 3 години, у 9 класах – 4 години. У профільній школі єдиний курс вивчатимуть від 3 до 6 годин тижнево, залежно від профілю навчання.  (Пропозиції львівських освітян були враховані).

На завершення ще раз наголосимо, що Експертна рада при департаменті освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації ухвалила рішення  «Про «Концептуальні засади реформування історичної освіти  в системі загальної середньої освіти».

У ньому, зокрема, сказано: «Ознайомившись з «Концептуальними засадами» (затвердженими МОН) Експертна рада вважає пропоновані в документі зміни в організації навчання історії в системі середньої освіти актуальними й доцільними. Члени Експертної ради та запрошені учасники обговорення прийшли до висновку, що зазначені в документі засади реформування історичної освіти адекватно відповідають на виклики, які постали перед українським суспільством у зв’язку з російською агресією, інтеграцією України в ЄС, глобалізацією і цифровізацією освіти». 

Окрім того, Експертна рада вважає, що для успішного реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти Міністерству освіти і науки України варто розробити «дорожню карту» з урахуванням 14 кроків.  Ці кроки, починаючи від «встановлення чітких термінів переходу на нову модель загальної історичної освіти» і закінчуючи  «запровадженням (з 2026/2027 навчального року) державної підсумкової атестації учнів з історії України для здобувачів базової і профільної освіти у формі ЗНО та з використанням завдань закритого і відкритого форматів», чітко описані в рішенні. Відтак ці пропозиції найближчим часом будуть надіслані Міносвіти.