Днями представники департаменту освіти та освітянської спільноти побували у литовському місті Каунасі. До складу делегації увійшли заступник директора департаменту Олена Урдей та начальник відділу освіти дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Ірина Сислюк, а також начальник Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут полковник Юрій Гусар.
⠀
Поїздка відбулась у рамках литовського проєкту «Посібники з універсальної цивільної оборони – досвід України та союзників», у якому беруть участь Кадетський ліцей ім. генерала П. Плехавічюса, Фонд підтримки LT4UA та Міністерство національної оборони Литовської Республіки.
⠀
Добре продумана та різнопланова програма візиту була скерована на те, щоб сторони могли якомога більше довідатись про специфіку організації освітнього процесу в обох країнах.
⠀
Про запит на такий проєкт з боку литовців розповів керівник Кадетського ліцею ім. генерала П. Плехавічюса Річард Жілайтіс (Ričardas Žilaitis):

«Ми хочемо не лише підтримати наших колег з України, а й дізнатися, як вони гарантують безпеку та якість навчання у таких складних умовах. Я усвідомлюю, що досвід людей, які працюють в умовах війни, є безцінним».
⠀
Під час візиту відбулась робоча зустріч з начальником відділу освіти міської ради Каунаса Она Гуцевічєне (Ona Gucevičiene) та куратором одного з освітніх напрямів Віолетою Старкувіене (Violeta Starkuviene). Одразу зазначимо, що школи Каунаса входять до п’ятірки найсильніших у Литві.
⠀
«Якщо говорити про систему освіти, побудовану у Литві, то насамперед слід сказати про те, що у них заклади освіти не мають такої широкої автономії, як у нас. У них струнка ієрархія та однозначна підпорядкованість у всіх аспектах міністерству освіти. Чи то йдеться про державні стандарти і навчальні програми, чи про терміни навчання і канікули – у всіх сферах чіткі приписи», – зазначила Олена Урдей.
⠀
Ірина Сислюк додає: «Структура шкільної освіти у Литві дещо відмінна від нашої. У литовців початкова школа – це від 1-го до 4-го класу, прогімназія – від 5-го до 8-го і гімназія – від 9-го до 12-го класу.  Тобто у них  вже запроваджена 12-річна освіта, і старша школа починається з 9-го класу, а у нас ліцеї, які сьогодні ми створюємо, – з 10-го.      
Наші педагогічні ради наділені повноваженнями визначати і структуру, і режим навального року, у литовців це винятково компетенція міністерства освіти. Коли починається і закінчується навчальний рік, і коли відбуваються канікули – це визначає міністерство. Тобто у нас система така, що дозволяє враховувати місцеві умови, а у литовців все визначено однозначно».        
⠀
Модель управління освітою у Литві така: кожних освітній напрям має свого куратора, за котрим закріплено певне число начальних закладів. Куратор веде заклад, стежить за тим, наскільки виконується державний стандарт і дотримується державна політика, за потреби вносить корективи.      
⠀
Розповідає Ірина Сислюк: «Управління закладами освіти у місті Каунасі здійснює відділ освіти. Він має функції контролю, у цьому відмінність, адже у нас після адміністративної реформи контрольних функцій практично нема. Натомість у них є куратори. Так, у Каунасі є 8 кураторів, за якими закріплені школи, садочки та неформальні заклади, тобто заклади позашкілля.
Режим роботи школи, організація освітнього процесу, матеріально-технічне забезпечення – все це у полі зору куратора, всебічний супровід і підтримка, а також контроль з його боку. У нас же органи управління освітою реалізують освітню політику, розробляють плани, стратегії, програми, а функції контролю покладені на Державну службу якості освіти. У них такої служби нема, але якщо йдеться про комплексну перевірку школи, то для такої мети формується комісія, до котрої входять спеціально навчені експерти».
⠀
Також у рамках візиту пройшов круглий стіл за участі директорів шкіл та дитячих садочків Каунаса. Захід був дуже інформативним, практичним і водночас емоційним. До того ж львів`яни відвідали школи та дитячі садочки Каунаса. Це сучасні, просторі, добре організовані освітні простори, де панує чистота та дисципліна.
⠀
«В Литві вироблена така висока культура поведінки і серед дорослих, і серед дітей, що ми були вражені. Чи на перерві, чи на уроці там кожен знає, що має робити. У школах створені великі відпочинкові зони, де діти займаються хто чим, але ніхто не ганяє коридорами і з ніг нікого не збиває.
І вже зі школи дітей привчають сортувати сміття, адже в країні запроваджена цілісна система управління відходами
Також у їхніх школах пам`ятають про своїх випускників: на стінах у коридорах поіменні списки за кожен рік», – розповіла Олена Урдей.      
⠀
«Литовці вивчають запити  дітей: потреби, вподобання,  здібності, а відтак враховують отримані результати в навчальному процесі. Дитина для них – найвищий пріоритет не на папері, а на ділі. Скажім, прогімназії мають окремі предмети за вибором, які є тільки у цій гімназії.  Так, одна з прогімназій мала предмет «Архітектура»: вони уклали меморандум про співпрацю з місцевим технологічним університетом. І ще про позашкілля. Окрім так званих неформальних закладів, типу наших будинків технічної чи мистецької творчості (у Каунасі є таких 9), у них дуже розвинута гурткова робота на базі шкіл, при цьому працюють шкільні їдальні – гаряче харчування доступно до закінчення шкільного дня», – доповнила Ірина Сислюк.  
⠀
«Візьмімо садочки, у Литві державним стандартом конкретно визначено, які навички і знання повинні мати діти відповідної вікової категорії. При цьому акцент на інтегроване навчання в ігровій формі. Жодного сидіння за партами, нема ні підручників, ні зошитів.
Водночас вони відстежують освітню траєкторію кожної дитини і якщо бачать, що якась група відстає, то навчальна програма пропрацьовується додатково, але вимоги державного стандарту мають бути дотримані.
У них визначено 17 компетенцій, відповідно до яких і побудовані навчальні програми»,  –  розповіла Олена Урдей.
⠀
Надзвичайно велика увага у Литві приділяється до занять з фізкультури, спорту і мистецького напряму. Водночас увесь навчальний процес буквально просякнутий національно-патріотичним духом. Там немає просто ансамблю пісні, а майже завжди – ансамбль національної пісні.  Любов до свого – це проходить наскрізно. Якщо дитина щось зробила сама – це безцінно. Можуть поєднувати математику, технологію і трудове навчання.  
⠀
«В Литві на кожного вихованця чи учня відкрито карточку, на яку держава щороку зараховує певну суму віртуальних грошей на заходи з національно-патріотичного виховання. Ці гроші до закінчення року треба використати на походи в музеї, виставки, екскурсії…», – зазначає Олена Урдей.
⠀
«Як у нас «Джура», так у них дуже поширений вишкіл литовських стрільців. Це дуже патріотичний і дуже популярний вишкіл серед дітей різних вікових груп», –  додає Ірина Сислюк.                          
⠀
Щодо фінансування освітніх закладів, то бухгалтерія централізована. Кожна школа чи садочок отримує свій бюджет, де прописані всі витрати, однак заклади  можуть коригувати витрати, окрім захищених статей. Витрати на зарплату наполовину покривають місцеві бюджети.
⠀
У литовців є структура, яка відповідає за підвищення фахового рівня вчителів, які кожного року подають свої пропозиції, відтак наступного року освітянам пропонують перелік курсів та семінарів. Але це не обов`язково, у них нема атестації вчителів. Проте ті вчителі, які проходять курси, отримують більшу зарплату.
⠀
У литовців дуже добре організовано шкільне харчування. Є спеціальна структура, яка розробляє меню, стежить за його дотриманням, створює нові рецептури, проводить опитування, чи дітям подобаються страви, якщо ні, то їх міняють. Тут також чітка ієрархія і порядок. Що готувати, як готувати, з чого готувати –  все чітко доведено від міністерства через відділи освіти до шкіл і садочків.
⠀
«У Литві про дитиноцентризм ніхто не говорить, але він проглядається усюди. У самому Каунасі безліч відпочинкових і спортивних дитячих і юнацьких зон. Ми були подивовані, наскільки це затишне і охайне місто. При цьому українсько-литовська єдність буквально відчувається, коли проходиш вулицями Каунаса: на багатьох будівлях висять три прапори: Литви, ЄС і України», – підсумувала Олена Урдей.          
⠀
Додамо, що мінімальна зарплата вчителя у Литві у гривневому еквіваленті становить приблизно 50 тис грн.        
⠀
На завершення українці сердечно подякували литовцям за підтримку України та солідарність у війні з росією.