Вчора, 23 жовтня, у департаменті освіти і науки Львівської ОВА у змішаному режимі відбулось засідання Ради директорів, яка зібралась для обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження профільної середньої освіти».

Особливу увагу було приділено змінам, запропонованим Міністерством освіти і науки до Закону «Про повну загальну середню освіту». Члени Ради директорів аналізували кожну зміну, давали свої коментарі щодо їх доцільності ( що залишити, а які зміни не варто вносити) та висували свої пропозиції до законопроєкту. У процесі обговорення відчувався високий професіоналізм учасників та їхнє щире вболівання за долю старшої школи та майбутнє освітньої реформи в цілому.

Так, порушенням автономії школи та прав засновника було визнано надання права виключно Кабміну вирішувати те, чи може заклад ЗСО, який забезпечує здобуття профільної середньої освіти, також забезпечувати здобуття початкової та базової середньої освіти. Рада директорів запропонувала, що це повинно відбуватися за рішенням засновника. Які аргументи? Бо коли, до прикладу, немає субвенції, а засновник має кошти на утримання закладу, то буде його утримувати, а при відсутності коштів змушений буде закривати. Чому тоді такі випадки мав би визначати КМУ?

Та найбільш бурхливе обговорення викликала запропонована Міносвіти вимога про те, що для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею необхідно «функціонування не менше чотирьох класів та 100 учнів за одним роком навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів) за виключенням випадків, передбачених КМУ».

З приводу цієї вимоги Олег Паска, директор департаменту освіти і науки, поставив риторичне питання:

«Оскільки ми з вами реформу профільної школи впроваджуємо з 2021 року, відповідно до правил, встановлених у Законі «Про повну загальну середню освіту», і ми над цим працюємо вже четвертий рік, а вся країна працює другий рік, то чи є сенс змінювати правила гри, коли вже майже вся країна сформувала мережу ліцеїв?»

Це призведе до того, що практично більшість проведеної за попередні роки роботи буде перекресленою і такі зміни не дадуть можливості закладам загальної середньої освіти, які функціонують (особливо у сільській місцевості, а також зменшить можливість і закладам у містах), стати академічними ліцеями.

І звідки взялась норма «100 учнів», яка суперечить раніше прийнятим нормам? Про це зауважила Ірина Сислюк, начальник відділу дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти департаменту:

«Згідно норми Закону «Про повну загальну середню освіту» є визначені межі, що клас має мати не менше п'яти учнів і не більше тридцяти. Тому постає питання: «А звідки взялось 100?»... Тоді в Законі повинно бути прописано, що ліцейні класи відкриваються при умові наявності не менше 25 учнів і не більше 30».

Голова Ради директорів Оксана Клепуц звернула увагу на те, що, вводячи нові норми, не враховується надважливий фактор, що ми живемо у стані війни і кількість спроможних громад обмежена, і це призведе до втрати дітей, які змушені будуть покинути Україну, щоб продовжити навчання за обраним профілем за кордоном, або взагалі не підуть у профільну школу. Тоді постає питання про рівний доступ до якісної освіти, особливо для дітей із сільських та малоспроможних громад.

Враховуючи все сказане, Рада директорів висунула пропозицію залишити попереднє формулювання законодавчих норм.

Освітяни схвально відгукнулися на намагання Міністерства освіти і науки врегулювати економічні відносини між територіальними громадами - засновниками ліцеїв, але наголосили на необхідності виключити людський фактор у ТГ у випадку, коли дитина вирішила продовжити навчання у іншій ТГ. Бо кожен учень повинен мати право вибору закладу і за ним обов'язково  мають йти кошти з цієї громади, у якій він зареєстрований. Покриття видатків на утримання цих дітей, на жаль, не врегульовані, бо мова йде не лише про освітню субвенцію, а й про світло, газ та інше.

А надання повноважень Кабміну затверджувати плани формування мережі ліцеїв у областях Рада директорів розцінила як втручання у роботу органів місцевого самоврядування та запропонувала залишити стару редакцію Закону, замінивши лише термін затвердження планів «до 1 вересня 2025 року».

Учасники засідання наголосили також на таких болючих питаннях як зволікання з призупиненням набору у 10-ті класи (що може призвести до ризику, що в невеликих районах з малими громадами ці ліцеї не відбудуться) та непроведення пробного ЗНО у 9-их класах, яке мало відбутися у 2024 році.

Як тоді має пройти профілізація старшої школи, якщо ЗНО переноситься на 2027 рік? Бо реформа не може відбутися без цього механізму. Тому було запропоновано обов'язково провести пробне ЗНО для 9-их класів у 2025 році.

Усі ці та інші зауваження та пропозиції, напрацьовані членами Ради директорів щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження профільної середньої освіти» і які стосуються змін до Закону «Про повну середню освіту», будуть надіслані для розгляду у Міністерство освіти і науки України.