Новини департаменту

У департаменті освіти відбулася презентація видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу»

29 ЛИС 2024

Image

 

Днями у департаменті відбулась презентація видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу» за участі упорядника збірки, посла з особливих доручень МЗС України Ігоря Осташа.

Організатором події виступило ВГО «Союз Українок» за сприяння департаменту освіти і науки Львівської ОВА.
Збірка, яку підготували й видали до 90-річчя Голодомору, містить рішення понад 30 держав, які підтримали Україну.⠀ ⠀⠀

Упорядник збірки Ігор Осташ був одним із тих, хто працював над просуванням теми визнання Голодомору на дипломатичному рівні. Ця книжка ілюструє той факт, що Голодомор реально почав визнаватися як геноцид українського народу.
Зокрема, Ігор Осташ розповів:
«Процес визнання Голодомору не тільки геноцидом або хоча б  злочином проти людяності тривав дуже повільно: протягом десятиліть… Загалом (на цей час) парламенти понад 30 країн визнали Голодомор геноцидом української нації, але перший такий документ з'явився лише 1993 року і це була заява парламенту Естонії. Того ж року було ухвалене відповідне рішення сенатом Австралії, де діє дуже потужна українська діаспора… Це було з нагоди 60 років вшанування жертв Голодомору.
Проходить ще 10 років, і  2003 року з'явилася резолюція сенату Канади, де проживає мільйонна українська діаспора, та, увага, резолюція Державних Зборів Угорської республіки, що сьогодні звучить як іронія.
Далі 2005 рік – Литва і Грузія, Польща (сенат і сейм) – у 2006 році  і того ж року були ухвалені перші рішення латиноамериканських країн – це Перу, Парагвай, Еквадор і Колумбія.
2008 року до них приєдналася Мексика. Тоді ж, коли відзначали 75-ті роковини трагедії, додалась Латвія (рішення сейму) і Палата громад Канади, котра ухвалила Акт Дня пам’яті Українського голоду та Геноциду. Саме в той час я виконував функції Надзвичайного і Почесного посла України в Канаді. Це сталося під час візиту (до Канади) президента Віктора Ющенка. Ми довго готували це рішення, і навіть у Канаді воно пройшло зі скрипом…
Далі знову перерва у 10 років, і 2018-го рішення ухвалює Асамблея Республіки Португалії та Сенат США ухвалює двопартійну резолюцію… При цьому, спеціальна комісія Конгресу США, яка вивчала питання Голодомору, була створена 1985 року…
Це був, так би мовити, перший тайм. Коли за 25 років лише 15 країн спромоглися визнати історичний факт Голодомору. Докорінно змінилася ситуація після 22 лютого 2024 року, а саме  після неспровокованого широкомасштабного вторгнення росії до України: за два роки число цих країн подвоїлось».

⠀ ⠀⠀
Під час заходу відомий на Львівщині краєзнавець, громадський діяч, педагог із піввіковим стажем Тарас Шах розповів про життєвий шлях Миколи Лемика, який 21 жовтня 1933 року за наказом проводу ОУН убив секретаря канцелярії консуляту СРСР у Львові, уповноваженого представника Сталіна  Алєксєя Майлова.
Атентат було виконано на знак протесту проти штучно організованого радянською владою Голодомору в Україні 1932—1933 років. Роман Шах написав книгу про Миколу Лемика - «Народжений для подвигу».  
⠀ ⠀⠀
Директор департаменту освіти і науки Олег Паска подякував Ігорю Осташу за його працю, за знакову книжку, яка  є «безцінною», бо розповідає нам про те, що ми завжди повинні пам'ятати і не маємо жодного права забути. Також Олег Паска подарував Ігореві Осташу книгу «Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті»,  авторський колектив якої очолювала видатна мовознавиця і  громадський діяч Ірина Фаріон. Нагадаємо, що книгу видано за підтримки департаменту освіти і науки ЛОВА.
⠀ ⠀⠀
Також під час презентації згадали постать Рафала Лемкіна, польського та американського науковця-правника, який на початку 1920 років студіював філологію, а потім — право у Львівському університеті Яна Казимира. Саме він запровадив правове поняття геноцид і досліджував трагічні сторінки в історії вірмен і євреїв. Лемкін прямо назвав злочини сталінського режиму проти української нації геноцидом. В українському геноциді він вбачав чотири складові:
• знищення української інтелігенції — мозку нації;
• ліквідація Церкви — «душі України»;
• Голодомор українського селянства — зберігача української культури, мови, традиції;
• заселення України іноетнічними елементами для радикальної зміни складу населення.
⠀ ⠀⠀
Запис презентації можна переглянути за покликанням:
https://www.youtube.com/watch?v=9ZhEJQEEYDM

Освіта, Львівщина, Департамент, портал

Інші інституції

Image Image Image Image Image Image Image Image Image