⠀
Загалом упродовж двох тижнів у районних центрах області та в Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти навчання (8 годин) пройшли біля тисячі педагогів. Це, переважно, заступники директорів шкіл та педагоги-організатори. Пропрацьований ними очно-дистанційний курс допоможе педколективам ефективно організувати діагностування стану освітнього середовища своїх шкіл. 
⠀
Для діагностики використовуватимуться інструменти соціологічних досліджень, розроблені в рамках одного з проєктів Програми розвитку освіти Львівської області на 2021 - 2025 роки. Мова передусім про е-анкети для учнів 4/5, 8/9 та 10/11 класів, батьків цих учнів та педагогів, які респонденти виконують у спеціально розробленій комп’ютерній програмі. Програма автоматично групує та узагальнює відповіді респондентів на кожне запитання анкети та відбирає за відповідями ті, що дозволяють оцінити освітнє середовище школи за критеріями, визначеними в Стратегії розвитку освіти Львівщини до 2027 року. 
⠀
Придатне для виховання освітнє середовище має бути безпечне, сповнене довіри, демократичне, патріотично налаштоване, культуротворче і відкрите. Лише освітнє середовище, яке відповідає цим характеристикам, спроможне продуктивно впливати на соціалізацію учнів та навчальний процес у школі. 
⠀
Названі вище характеристики дібрані з огляду на трактування виховання як процесу заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості через демонстрацію (власним прикладом) і дотримання у  повсякденному житті правил належної (схвалюваної суспільством) поведінки. 
⠀
Щоб освітнє середовище відповідало цим критеріям, воно має бути спеціально організоване, а позаурочна та позашкільна робота з дітьми спланована не менш продумано ніж предметне навчання. Інакше відносини, в яких перебувають здобувачі освіти, не тільки не допоможуть формуванню учнів як цілісних особистостей, а й підіграватимуть збереженню у випускників психічної інфантильності. Психічний інфантилізм дорослих, а ліцеї закінчуватимуть у 18, найчастіше виявляється в нерозвинутості емоційно-вольової сфери, неспроможності обрати життєву місію, небажанні брати на себе відповідальність за власне життя та суспільні справи, захоплення так званими простими рішеннями. 
⠀
Слухачі курсів підвищення кваліфікації мали змогу зрозуміти, що в демократичних суспільствах освітнє середовище школи формують самі педагогічні колективи за участі учнівського та батьківського активів школи. Обговорюють та визначають системні правила комунікації та співдії своїх членів, максимально використовуючи для цього інструментарій демократичного урядування (педраду, органи батьківського та учнівського самоврядування, референдум і т. ін. ), а не адміністративний тиск. 
⠀
Одним із базових принципів вибудовування дієвих норм шкільного життя є відмова вчителів від переваг (пільг), які учні та їх батьки пов’язуватимуть зі статусом учительства, а не з потребами професійної діяльності вчителів. На одному із занять, наприклад, розглядалися правила, з допомогою яких можна впорядкувати користування смартфонами. Прийшли до висновку, що діти охоче здаватимуть смартфони на збереження на час уроку за умови, що разом з ними це робитиме і вчитель. 
⠀
Мова йшла також про необхідність повернути довіру учнівства та батьків до школи. Ця довіра ґрунтується на авторитеті вчителів. Поради авторитетного вчителя учні радо сприймають, а його поведінку у різних ситуаціях вважають для себе взірцевою. Проте довіру легко руйнують притаманні українському вчительству розбіжності між словом та ділом. Серед ключових причин її втрати - недотримання моральних приписів. У більшості шкіл нормою, наприклад, стало списування, яке фактично є крадіжкою інтелектуальної власності. Перешкоджає довірливому ставленню до педагогів і непрозоре оцінювання навчальних досягнень учнів. Як наслідок частина учнів та батьків вважає виставлені предметні оцінки несправедливими.
⠀
Більшість занять на курсах були пов’язані з практичними аспектами організації комплексного дослідження якості освітнього середовища ЗЗСО області. Методист Центру внутрішнього забезпечення якості освіти ЛОІППО Галина Занік розкрила алгоритми попередньої підготовки потенційних респондентів, організації анкетування, аналізу та узагальнення результатів. 
⠀
Рекомендовано наказом по ЗЗСО створити для проведення дослідження робочу групу, до якої окрім заступника директора (голова) включити педагога-організатора, практичного психолога та вчителя інформатики. Завдання останнього забезпечити технічну сторону анкетування в електронному форматі. 
⠀
На окремому занятті опрацювали також рекомендації щодо укладення у школах інформаційно-аналітичних звітів. 
⠀
ℹ️
Детально алгоритми дослідження відображено в листі ЛОІППО «Про організацію вимірювання в е-форматі показників якості освітнього середовища та аналіз його результатів»  від 27.02.2025 р. №67 (додатки 1 і 2). Усі потрібні для підготовки та проведення дослідження матеріали можна знайти за покликанням: https://osvita.loda.gov.ua/monitoring/ankety/index.html