⠀

7 травня за ініціативи ГО «Всеукраїнська асоціація працівників закладів фахової передвищої освіти» у Львові відбувся круглий стіл за участі директорів закладів фахової передвищої освіти Львівської та інших областей.⠀

Тема зустрічі була сформульована як «Фахова передвища освіта: підсумки імплементації Закону України «Про фахову передвищу освіту» та бачення майбутнього».

Модератором виступив Ромар Дадак, заступник голови правління Всеукраїнської асоціація працівників ЗФПО.⠀

Під час круглого столу насамперед зазначили, що у цей час у другому читанні обговорюється нова редакція закону про професійну освіту. Відтак домовились, що до робочої групи, яка тепер працює чи не кожного дня, можуть подати свої кандидатури і представники Асоціації працівників закладів фахової передвищої освіти.⠀

Олег Паска, директор департаменту освіти і науки ЛОВА, подякував Міністерству освіти і Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій за те, що були імплементовані відповідні пропозиції, які, зокрема, йшли і від департаменту. Завдяки чому вже цього року заклади фахової передвищої освіти змогли взяти участь у бюджетному конкурсі щодо проєктів навчально-практичних центрів. За його словами, слід передбачити таку можливість і для закладів фахової передвищої освіти, які є в структурі вишів.⠀

Також він звернув увагу на одну із ключових проблем у сфері професійної освіти, яка сьогодні дуже виразно проявилась:

«Свого часу була створена система управління закладами професійної освіти така, що вони тепер мають трьох господарів: область, міністерство і обласні центри. І от тепер ми намагаємось сформувати єдину систему профільних ліцеїв. Але як можна створити єдину систему, коли є багато господарів? Це ж стосується і закладів фахової передвищої освіти, які мають бути вписані у реформу старшої профільної школи».⠀

Щодо проєкту нового Закону про професійну освіту, то Олег Паска поінформував, що департамент подав свої пропозиції щодо необхідних змін. Також він звернув увагу на суперечності, які містяться у проєкті. Зокрема, ним передбачено для профтехів одночасно право надавати і професійну профільну, і просто профільну освіту, хоча останнє є прерогативою академічних ліцеїв.

«Такі недоречності зводять нанівець реформу (щодо запровадження профільної старшої школи), а також будуть шкодити фаховій передвищій освіті, яка, власне, і має потенціал, щоб надавати і профільну, і професійну профільну освіту», – наголосив він.⠀

Із доповіддю «Про підсумки імплементації Закону України «Про фахову передвищу освіту» виступив Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН. Він нагадав, що Закон набув чинності 9 серпня 2019 року. План його імплементації виконано: повністю – на 70%, частково – на 10%. При цьому передбачена Законом система фінансування ЗФПО так і не була імплементована: спершу – через ковід, а тепер – через війну.⠀

За словами Олега Шарова, в Україні нині налічується 732 суб'єкти освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти. Серед них:

• самостійні юридичні особи – 316 (державні – 138, комунальні – 147, приватні – 31);
• відокремлені структурні підрозділи закладів вищої освіти – 370 (відповідно, 278,11, 81);
• невідокремлені структурні підрозділи закладів вищої освіти – 46 (12. 23, 11).

⠀

Загальне число здобувачів фахової передвищої освіти сьогодні становить понад 415 тисяч, позаторік кількість зарахованих молодших бакалаврів становила понад 130 тисяч, торік – понад 171 тисяч (Частково це зростання взагалі не пов'язано з освітою).⠀

Щодо викликів, то Олег Шаров сказав, що вже тепер треба думати про місце випускників закладів фахової передвищої освіти у новій економіці України:

«Треба розуміти, що в старій економіці приблизно 40-50% випускників ЗФПО були орієнтовані на стару індустрію. Однак тепер у цьому секторі не буде стільки робочих місць, навіть з урахуванням зменшення кількості здобувачів освіти. З іншого боку, заклади ФПО готують людину для самостійної роботи як незалежного фахівця, можливо, підприємця, який сам може створювати робочі місця чи працювати індивідуально. І це сьогодні є сильною стороною фахової передвищої освіти».⠀

За словами Олега Шарова, зараз в Україні в одному закладі фахової передвищої освіти в середньому навчається приблизно 450-500 студентів, у радянському технікумі було 1100. Коли у закладі фахової передвищої освіти навчається 200 студентів і пустий гуртожиток, то нема перспективи.⠀

«Неминуче буде оптимізація. В різних контекстах. Насамперед у контексті профільної старшої школи. Я думаю, що ЗФПО мають можливість, як це і передбачено Законом, забезпечувати як академічні, так і професійні профілі. Але ті, хто здобувають фахову передвищу освіту, повинні отримувати професійний профіль, і будь-яка спроба від цього відійти буде повністю знецінювати освітньо-професійні програми», – наголосив Олег Шаров.⠀

Ірина Шумік, генеральна директорка директорату професійної освіти МОН, виступила з доповіддю «Заклади фахової передвищої освіти в системі професійної освіти України».⠀

Вона наголосила, що фахова передвища освіта – це окремий складник освіти, на цьому освітньому рівні здобувається освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, і ніхто цього скасовувати не збирається. Тобто, у згаданому вище проєкті нового закону про професійну освіту нічого нема про те, щоб когось із кимось об'єднати чи когось ліквідувати.⠀

За словами Ірини Шумік, проблем не бракує. Зокрема, це багатоканальне фінансування і різноманітне підпорядкування закладів фахової передвищої освіти. Це треба впорядковувати, що вимагає цілої низки рішень.⠀

Модернізація мережі ЗФПО неминуча. Вона включає такі пункти:

• оптимізація мережі з урахуванням демографії та потреб економіки;
• передача ЗФПО з державної власності у комунальну – процес триває відповідно до закону.

⠀

Триває оновлення інфраструктури ЗФПО, створення нових майстерень і лабораторій. Зокрема, 2 травня Уряд ухвалив розпорядження щодо розподілу обсягу субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проєкту для модернізації майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення енергоефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору у 2025 році. (Львівська область отримала 38,3 млн грн).⠀

Частина цієї субсидії піде на термомодернізацію гуртожитків та навчальних корпусів (обрано 26 проєктів). Хто цього року зробить проєктно-кошторисну документацію, той на наступний, вочевидь, отримає державне фінансування вже на виконання робіт. На умовах регіонального співфінансування: як мінімум 30%.⠀

Щодо змісту освіти, то увагу було приділено таким питанням:

• розроблення освітніх стандартів (компетентнісний підхід);
• пілотування програм (наразі стосується профільної школи, зокрема, з 1 вересня цього року у формі пілотного проєкту буде запроваджено 10 модельних навчальних програм за транспортним спрямуванням);
• навчання впродовж життя (мікрокваліфікації, за короткими навчальними програмами щодо тих компетенцій, на які є попит на ринку);
• дуальна освіта.

⠀

Окрему увагу Ірина Шумік звернула на проблему кадрів та розвитку педагогічної майстерності.

«Це шалений виклик. Вже говорили про мотивацію. Але як можна вмотивувати працівника, коли, скажімо, середній рівень зарплати у системі професійно-технічної освіти 10 тисяч грн? – зазначила Ірина Шумік і додала: – Реформа заробітної плати вже давно набула надзвичайної актуальності, але тут чарівної палички нема». Наразі треба шукати додаткові джерела. А це і міжнародні гранти, і співпраця з бізнесом.⠀

Відтак Ірина Шумік підсумувала головні виклики, які стоять перед ЗФПО:

• нерівномірність мережі;
• обмежене фінансування;
• потреба в кадрах.

При цьому, за її словами, фахова передвища освіта в Україні залишається важливим інструментом підготовки конкурентних фахівців на ринку праці.⠀

Проведений у Львові круглий стіл засвідчив високу зацікавленість професійної спільноти у визначенні стратегічних орієнтирів для розвитку фахової передвищої освіти. Учасники зустрічі відзначили часткову реалізацію положень Закону України «Про фахову передвищу освіту», окреслили ключові виклики – багатоканальне фінансування, фрагментарне підпорядкування закладів, кадрову проблему, необхідність модернізації інфраструктури та адаптації змісту освіти до ринку праці.

Водночас наголошено на важливій ролі ЗФПО у формуванні нової економіки та забезпеченні професійного профілю старшої школи. Мережа потребує оптимізації, а сама система – подальшої інтеграції в реформу освіти з урахуванням нових соціально-економічних реалій.