19 серпня у Львівській політехніці розпочалася унікальна міжнародна дводенна Освітня Академія українських суботніх та недільних шкіл Європи.
⠀
У події беруть участь понад 160 керівників і педагогів українських шкіл із 28 країн світу.
Співорганізаторами заходу виступили Львівська обласна адміністрація, НУ «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. І. Франка, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК), Світовий Конгрес Українців, Світова координаційна виховно-освітня рада СКУ, Європейський Конгрес Українців. Подія відбувається за підтримки Міністерства освіти і науки України та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
⠀
Проблематика діаспорних шкіл назріла вже давно. Про її масштаб говорить одна цифра – на цей час кількість українських дітей, що перебувають за межами України, становить понад 2 млн осіб. Чергову велику міграційну хвилю, як відомо, спровокувало широкомасштабне вторгнення росіян у лютому 2022 року. Переважно наші діти опинилися у країнах Західної Європи.
⠀
У вітальному слові начальник Львівської ОВА Максим Козицький зазначив, що при таких школах «формуються покоління українців, які, перебуваючи за кордоном, залишаються амбасадорами своєї країни, несуть у світ українську культуру та зберігають зв’язок із рідною нацією».
«Низький уклін нашим педагогам за кордоном за те, що підтримують юних українців та українок, навчають їх і показують, що навіть перебуваючи в інших країнах, можна зберігати свою ідентичність», – додав Максим Козицький.
⠀
Департамент освіти і науки Львівської ОВА вже кілька років поспіль, відколи розпочалася повномасштабна війна, системно підтримує українську шкільну освіту за кордоном. Це робиться для того, щоб зберегти українську мову, культуру та національну ідентичність серед дітей і молоді, які вимушено опинилися поза межами України. Адже саме через освіту формується їхній зв’язок із Батьківщиною та основа для майбутнього повернення і відбудови країни.
На рівні держави цю роботу координує Міністерство освіти і науки України. Завдяки спільним зусиллям держави, регіонів та освітніх громад українські діти мають можливість навчатися рідною мовою, зберігаючи зв’язок зі своїм культурним та національним корінням.
⠀
Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, яка взяла участь в Освітній Академії у Львові, так означила візію МОН щодо освіти українських дітей за кордоном:

«Кожна українська дитина, незалежно від країни перебування, має доступ до якісної освіти з українським компонентом. А кожен український вчитель за кордоном залишається частиною єдиного освітнього простору України».
⠀
Які завдання з цього випливають?
1. Забезпечення тяглості української освіти через гнучкі форми навчання, українознавчий компонент і цифрові платформи.
2. Підтримка наших вчителів за кордоном.
3. Формування спільноти української освіти без кордонів.
⠀
Додамо одразу, що українознавчий компонент – це скорочена освітня програма, до якої входять ті предмети, яких немає в іноземних школах, як-от: історія України та географія (дитина здобуває освіту без подвійного навантаження, отримує два документи про освіту).
А для недільних і суботніх шкіл, котрих у світі налічується понад 500, МОН вже розробив Порядок визнання результатів навчання, здобутих за кордоном.
Також МОН та МЗС мають намір верифікувати закордонні освітні осередки: школа потрапляє в офіційний облік, відтак держава визнає результати навчання в такій школі.
⠀
Олег Паска, директор департаменту освіти і науки, наголосив на тому, що українська освіта за кордоном – це не тільки про навчання:

«На українські школи за кордоном випала величезна місія – зберігати й розвивати українську національну ідентичність. Це не тільки школи – це осередки українського життя. Вони не лише популяризують Україну, а й відстоюють наші інтереси у світі.

Дякую Світовому Конгресу Українців, МОН, Комітету ВРУ з питань освіти та Львівській ОВА за те, що вони підтримали ініціативу Освітньої Академії для педагогів суботніх та недільних шкіл».
⠀
По обіді вчителі українського закордоння мали робочу сесію, яку провели у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу.
Було сформовано 11 робочих груп відповідно до ключових питань, що постають перед українськими школами за кордоном.
⠀
Уже сьогодні, 20 серпня, напрацьовані пропозиції буде презентовано представникам МОН на дискусійній панелі. Вона пройде у Львівському національному університеті ім. І. Франка, модератором виступить Парасковія Дворянин, голова постійної комісії з питань освіти і науки Львівської обласної ради.
⠀
Так, одна із робочих груп «штурмувала» тему «Інноваційні підходи в управлінні українськими школами». Зокрема, були напрацьовані такі пропозиції: створити новий відділ у МОН для роботи зі школами діаспори; розробити механізм визнання і підтвердження кваліфікації вчителів діаспори; створити державну програму підтримки українських вчителів за кордоном; сформувати базу українських шкіл діаспори та провести їх верифікацію; запровадити законодавчу норму «українська школа за кордоном».
⠀
Додамо також, що чи не найбільше українських педагогів із закордону записалося у групу під назвою: «Модель трьох опор: мова, культура та психічна безпека як стратегія підтримки української дитини за кордоном».
⠀
Коментар Люби Любчик, голови Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради при СКУ:
«Ми сьогодні маємо комплекс проблем, спричинений повномасштабним вторгненням. Адже в наші суботні й недільні діаспорні українські школи приїхало дуже багато дітей з України, які хочуть мати зв'язок з українською системою освіти. Відтак нині ми намагаємось об’єднати наші зусилля, можливості і ресурси для того, щоб не загубити жодну українську дитину з українського простору і зберегти її в українській громаді за кордоном і в українській системі освіти. Ми погоджуємося з цифрою МОН, що приблизно 2 млн українських дітей сьогодні є за кордоном. Багато з тих дітей є учнями наших діаспорних шкіл. Але чимало з них не ходять до наших шкіл, натомість зберігають зв’язок з українською системою освіти через дистанційну освіту. Також, на жаль, є прошарок українських батьків, які хочуть настільки швидко асимілюватися, вкоренитися, розчинитися в етносі іншої країни, що вони віддають перевагу іноземній освіті. Суботні й недільні школи – це наша гордість, це феномен української діаспори, яка на сьогодні вже має 135 років. Ці школи завжди існували без жодної державної підтримки. Але тепер наше завдання – ще більше їх зміцнити і масштабувати український простір там, де його нема, щоб українських шкіл у світі ставало якомога більше».
⠀
Лариса Пономаренко, співзасновниця української суботньої школи «Лідер», м. Мурсія, Іспанія:
«Ця Освітня Академія передовсім стала майданчиком для спілкування вчителів закордоння, які виховують українських дітей, котрі переїхали в інші країни, але не хочуть втрачати зв'язок із Батьківщиною і прагнуть здобувати українську освіту. Тому щиро дякую за організацію такого заходу, де ми можемо розповісти про свої потреби і обмінятися досвідом. Якщо ж говорити про найбільші виклики, що стоять перед недільними і суботніми школами, то це, на мою думку, курси підвищення кваліфікації для вчителів, визнання таких шкіл, бо до останнього часу де-юре їх просто не існувало, і приведення діяльності наших шкіл у відповідність до вимог законодавства України».
⠀
Напрацьовані під час Освітньої Академії пропозиції педагогів українознавчих суботніх та недільних шкіл Європи будуть відредаговані, систематизовані й узагальнені, після чого передані до належних відомств.
⠀
Додамо також, що заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, перебуваючи у Львові, відвідала Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська спеціальна школа №100» – найдавнішу школу для дітей із порушеннями зору в Україні. Вона ознайомилася з матеріально-технічною базою школи, оглянула кабінети і спеціальні лабораторії, відвідала шкільний музей і бібліотеку, де зібрана велика колекція книг, написаних шрифтом Брайля. Під час розмови з колективом Надії Кузьмичовій було передано перелік пропозицій щодо назрілих змін до нормативно-методичних документів, які регламентують діяльність спеціальних шкіл.
⠀
Довідково:
У Науковому ліцеї №1 у Львові у формі екстернату навчаються 267 учнів із діаспори. У перший рік повномасштабної війни понад 3000 дітей приєдналися до Української дистанційної школи, що була створена за сприяння департаменту освіти. Понад 100 учителів пройшли програми професійного розвитку, щоб ефективно працювати з українськими дітьми за кордоном.

На Львівщині створено платформу «Книгокрай», яка вже об’єднала понад 1800 користувачів і відкрила доступ до 650 українських книжок. У 2021 році спільно з МІОК започатковано проєкт «Український освітній всесвіт», який об’єднав інформацію про всі українські школи світу та створив можливість для комунікації між ними.