⠀
4 вересня у ZAG Gallery (Zenyk  Art Gallery) відбулася унікальна зустріч «Коли можеш розправити крила», присвячена темі безбар’єрної комунікації та ролі мови у формуванні суспільних наративів.⠀
Захід зібрав медійників, комунікаційників, освітян, представників громад, військових і бізнесу.

Серед головних спікерів заходу була Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. У своєму виступі вона нагадала, що ще чотири роки тому за ініціативи першої леді Олени Зеленської в Україні було започатковано Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.⠀
Цей документ вперше на державному рівні порушив тему подолання бар’єрів у повсякденному житті: від можливості вільного пересування містами, отримання якісної освіти й доступу до культурних послуг до інклюзивного працевлаштування та доступу до інформації.⠀
Попри складну ситуацію в країні, зокрема війну та економічні труднощі, реалізація Стратегії триває, і вже сьогодні можна бачити реальні зрушення. Втім, як підкреслила Ломакіна, попереду ще багато роботи. Адже безбар’єрність – це не тільки про архітектурні рішення, як-от пандуси чи ліфти, а передусім про перегляд звичок і мови усього суспільства. Тільки змінивши мислення, можна побудувати по-справжньому доступне середовище для кожного.
⠀
Олександр Кулепін, заступник голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, у вітальному слові підкреслив, що коли ми говоримо про безбар’єрність, то зазвичай у першу чергу маємо на увазі фізичну доступність. Однак подолання мовних бар’єрів – це не менш важливий і складний виклик.
«Наше слово може стати як джерелом натхнення, так і стіною у спілкуванні. Важливо, щоб людина, з якою ми говоримо, відчувала гідність і повагу», – наголосив він.⠀
Олександр Кулепін також додав, що безбар’єрність має бути комплексною: важливо не лише встановлювати пандуси в школах, а й створювати всі умови для того, щоб учитель умів коректно і чуйно комунікувати з дитиною, яка має особливі освітні потреби. І щоб така взаємодія не була образливою, а навпаки – підтримувала і мотивувала.
⠀
У заході взяли участь і представники департаменту освіти і науки Львівської ОВА.
«Очевидно, що безбар’єрність починається з мови, з того, як ми говоримо, як називаємо, як звертаємось одне до одного. Особливо це важливо в освітньому середовищі, де кожне слово вчителя може або підтримати, або відштовхнути дитину. Поготів, коли ми ведемо мову про дітей з особливими освітніми потребами.
Тому такі зустрічі є надзвичайно цінними. Власне, дуже важливо, щоб і держава, і місцева влада дбали про формування безбар’єрного суспільства, надважливою складовою якого є інклюзивна освіта, залучаючи як бюджетні, так і позабюджетні ресурси.
Впровадження культури підтримки та відкритості в кожному навчальному закладі, а також інвестиції в інфраструктуру – це не лише про комфорт, це про право кожної дитини на якісну освіту і відчуття безпеки та прийняття», – зазначила Марія Васюник-Кулієва, головна спеціалістка департаменту.
⠀
Під час події обговорили результати дослідження щодо вживання термінів у медіа, а також провели панельну дискусію на тему «Слова мають крила: як комунікувати безбар’єрно».⠀
Учасники мали нагоду ознайомитись із довідником «Безбар’єрності» – унікальним посібником із коректної мови, створеним за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Довідник отримали в подарунок представники громад Львівщини.⠀
Також додамо, що модерував подію ведучий каналу «1+1 Україна» Єгор Гордєєв. Захід було організовано в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
⠀
Довідково:⠀
Департамент освіти і науки розробив та реалізує управлінську модель психологічної служби системи освіти Львівщини. Завдяки реалізації цієї моделі вдалося:
• об’єднати працівників психологічної служби,
• налагодити критичну комунікацію,
• створити Координаційну раду психологічної служби системи освіти області та Координаційні ради психологічної служби районів,
• започаткувати професійні спільноти працівників психологічної служби закладів освіти територіальних громад, спеціальних, професійних (професійно-технічних) закладів освіти, ліцеїв обласного підпорядкування, інклюзивно-ресурсних центрів.
Крім цього, ухвалено Положення про професійні спільноти працівників психологічної служби закладів освіти та вперше в Україні проведено обласний конкурс «Практичний психолог-2024 року».