Коли у школі навчаються понад 780 дітей, а їдальня розрахована приблизно на 250 місць, забезпечити гарячим обідом усіх учнів – окреме організаційне завдання. У Бібрському опорному ліцеї імені Уляни Кравченко для цього розподілили потоки дітей між трьома великими перервами, а для старшокласників запровадили окрему систему талончиків.

Перші тижні стали періодом адаптації і для адміністрації, і для працівників харчоблоку, і для самих школярів.

«Перший тиждень трохи був таким шоком для всіх: як це буде, як усе вдасться і чи всі помістяться. Але ніби пішло навіть добре», – розповідає директорка ліцею Галина Гавінська.

Учнів розподілили між трьома великими перервами тривалістю 15, 20 та 15 хвилин. На першій харчуються учні 1–4 класів, на другій – 5–7 класів, на третій – учні 8–9 класів. Такий розподіл враховує місткість їдальні та дозволяє уникати великих черг.

Окреме рішення знайшли для учнів 10–11 класів. Для них виготовили спеціальні талончики. Старшокласники можуть отримати свою порцію упродовж навчального дня – страви зберігають теплими на мармітах.
Такий підхід дозволив не подовжувати навчальний день. Для ліцею це особливо важливо, адже частина дітей доїжджає до школи чотирма шкільними автобусами. Відтак графік уроків має бути узгоджений із графіком підвезення учнів.

«Найбільше ми хвилювалися, як усе організувати, адже графік навчання прив'язаний до підвезення дітей шкільними автобусами. Перший тиждень думали, що, можливо, доведеться щось змінювати. Але все вдалося: діти встигають пообідати впродовж трьох великих перерв», – розповідає Галина Гавінська.

Страви готують безпосередньо у харчоблоці ліцею. Харчування організоване за системою аутсорсингу: послуги надає підприємець, визначений за результатами тендеру, а його працівники готують на шкільній кухні.
Цього навчального року через значне збільшення кількості дітей, які харчуються у школі, підрядник додатково залучив до роботи на харчоблоці трьох працівників. Також закупили новий посуд: більші тарілки та столове приладдя.
Кілька років тому у ліцеї капітально відремонтували та повністю переобладнали харчоблок і їдальню.

Новий формат став новим досвідом і для батьків. У перший тиждень вони писали у групах про страви, які дітям не сподобалися або до яких вони не звикли. Згодом, за словами директорки, ситуація змінилася: школярі адаптувалися до меню, а зауважень стало значно менше.

У ліцеї спостерігають за тим, які страви діти їдять охочіше, та комунікують із підрядником. Якщо бачать, що певну страву школярі їдять неохоче, про це повідомляють постачальника послуг і за потреби окремі страви замінюють.
Серед фаворитів школярів – макарони із сиром, булгур із котлетою та гречка. До основних страв подають овочі та салати.

«Діти задоволені. Я їх перепитую, заходжу в їдальню, спостерігаю за процесом. Макарони із сиром люблять, гречку їдять, булгур їдять», – розповідає директорка.
За словами Галини Гавінської, більшість школярів охоче обідає у ліцеї. Діти поступово звикають до нового меню, а випадки, коли учні відмовляються від харчування, поодинокі.

До теми долучилися й самі учні. Учнівський парламент ліцею з власної ініціативи знімає відео про шкільне харчування та показує, як воно організоване.
Вартість одного обіду становить 60 гривень.

Досвід Бібрського опорного ліцею показує: коли безоплатним гарячим харчуванням потрібно охопити сотні дітей, важливими стають не лише меню та обладнання. Це ще й чітка організація всього процесу: від графіка перерв і місткості їдальні до роботи кухні та руху шкільних автобусів.

Поступово всі учасники процесу набувають досвіду. Кухарі бачать, які страви найбільше смакують дітям, учні знайомляться з новим меню, школа вдосконалює організацію, а батьки можуть бути спокійнішими, знаючи, що протягом навчального дня їхня дитина отримає гаряче харчування.

З 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для учнів 1–11 (12) класів комунальних закладів освіти по всій Україні, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це один із наступних етапів реформи шкільного харчування, започаткованої у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Реформа охоплює значно більше, ніж забезпечення дітей безоплатними обідами. Йдеться про модернізацію харчоблоків, підготовку працівників, дотримання сучасних вимог до безпечності та збалансованості харчування, зміну підходів до формування меню та поступове формування культури здорового харчування.
Розширення безоплатного харчування на всі класи водночас означає новий масштаб для закладів освіти. Там, де раніше щодня готували для учнів початкової школи та дітей пільгових категорій, тепер потрібно забезпечити гарячими обідами у кілька разів більше школярів. Це потребує не лише фінансування, а й додаткових працівників, обладнання, посуду та нових організаційних рішень.
Держава спрямовує місцевим бюджетам субвенцію на забезпечення безоплатного одноразового харчування школярів, а громади організовують харчування відповідно до обраної моделі та потреб закладів освіти. Значна частина практичної роботи відбувається безпосередньо на місцях: від закупівель і організації роботи харчоблоків до формування графіків, за якими сотні дітей мають встигнути отримати гарячий обід протягом навчального дня.
Саме тому реалізація реформи у кожній школі виглядає трохи по-різному. Спільними залишаються вимоги до якості та безпечності харчування, а конкретні рішення залежать від кількості учнів, місткості їдальні, моделі організації харчування та особливостей роботи закладу.

У Бібрському опорному ліцеї таким рішенням стали розподіл учнів між трьома великими перервами та окрема система для старшокласників. Це один із прикладів того, як загальнонаціональна реформа переходить із нормативів і фінансування у щоденну практику конкретної школи.