Новини департаменту

Зустріч із доктором фізико-математичних наук професором Юрієм Плевачуком

14 СІЧ 2021

Image

Наприкінці минулого року було оголошено лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки за 2020 рік. Серед переможців є і львівські науковці. Ми пишаємось досягненнями наших земляків!

11 січня до нас в гості в департамент освіти і науки завітав лауреат Державної премії України Юрій Плевачук, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики металів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Додамо, що премію за роботу «Керування властивостями матеріалів в екстремальних умовах» у складі авторського колективу також було присуджено ще трьом львівським вченим: докторові фізико-математичних наук, головному науковому співробітникові кафедри фізики металів Львівського університету Василеві Склярчуку, а також двом науковцям з Інституту фізики конденсованих систем НАН України:  докторам фізико-математичних наук Тарасові Брику та Михайлові Козловському. Учасниками колективу були також вчені з Харкова і Києва.

Юрію Олександровичу, розкажіть, будь ласка, коротко про роботу, за яку Вашій команді присуджено премію Президента.

Насправді це цикл робіт, що включає теорію, експеримент та моделювання. Якщо говорити про експериментальні дослідження, які проводила наша група, то можна навести такий приклад: наллємо олiю на воду, олiя збереться над водою, а мiж ними утвориться поверхня подiлу. Поверхня подiлу є також мiж ртуттю i водою, що налита поверх ртутi. 
Iнтуїтивно зрозумiло, що цi рiдини не розчиняються одна в однiй. За певної температури межа подiлу зникає, утворюється однорідна рідина. Це так звана критична температура розшарування. Якщо межа подiлу фаз зникає у разi збiльшення температури системи, то кажуть, що система має верхню критичну точку. Коли охолоджувати цю рідину, то вона одразу розшаровується на дві рідини. 

Подібні властивості мають деякі металеві сплави, наприклад, алюміній і свинець. Вони також у рідкому стані нижче від критичної температури розшаровуються. Процес розшарування відбувається дуже швидко, починають формуватися і швидко зростати маленькі крапельки однієї рідини в іншій. 

Якщо на цьому етапі розплав швидко закристалізувати, то утвориться так звана заморожена емульсія. Такі системи є перспективними матеріалами для дрібнодисперсних сумішей, зокрема самозмащувальних підшипників ковзання з низьким коефіцієнтом тертя та зношуванням для автомобільної промисловості. 

Інша частина циклу робіт присвячена дослідженням матеріалів для  безсвинцевих припоїв. Сплави на основі олова дедалі ширше використовують як екологічно безпечні безсвинцеві припої у мікроелектроніці та побутовій техніці. Угода про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу перейти до економічної інтеграції, яка передбачає перехід на Європейські стандарти. 
Це означає, що, згідно з законодавством ЄС, використання безсвинцевих припоїв замість традиційних свинцево-олов’яних стане обов’язковим. У зв’язку з цим, розгортання вітчизняного виробництва безсвинцевих припоїв може бути економічно вигіднішим, ніж імпорт закордонних аналогів. 

Особливу цінність становлять нещодавно отримані нами результати, що відображають вплив різних домішок наночастинок (керамічних, металевих, біметалевих, графітових нанотрубок) на механічні та електрофізичні властивості безсвинцевих припоїв. Практична користь таких матеріалів полягає також у тому, що вони не передбачають подальшої утилізації після використання

Зазначимо, що сплави з вмістом свинцю також використовуються для інших цілей. Наприклад, автори роботи дослідили, як такі сплави можуть бути застосовані в якості рідкометалевих теплоносів атомних реакторів четвертого покоління.

Розкажіть, будь ласка, про міжнародні проєкти, в яких ви брали участь, та про досвід роботи в іноземних університетах, де Ви проводили дослідження. 

Міжнародні проєкти можна поділити на категорії: білатеральні проєкти між Міністерством освіти і науки та іншими країнами, що передбачають кошти, в основному, на короткочасні поїздки (до 1 місяця) та проведення короткотривалих досліджень у лабораторіях партнерів. Інша категорія міжнародного співробітництва – стипендії різної тривалості. 
Великі проєкти передбачають участь кількох країн, дослідження виконують як і в рідних лабораторіях, так і в зарубіжних. Доводилося проводити наукові дослідження в лабораторіях різних країн. Нашими основними партнерами є науковці Німеччини, Австрії, Словаччини, Франції, Швейцарії, Італії, Польщ
і.   

Чи не виникало у Вас бажання реалізувати свій потенціал закордоном?

 
Були різні пропозиції. Але щоб переїхати назавжди думок не виникало, бо були  можливості працювати і вдома, і за кордоном.

Як Ви гадаєте, які умови потрібно створити в Україні, щоб наш інтелектуальний потенціал залишався тут? 


Згідно з Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” держава зобов’язана забезпечити бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України. Це перша необхідна умова, хоч і недостатня. 
Потрібна фінансова підтримка науковців, можливість працювати на сучасному експериментальному обладнанні, а потенційні молоді вчені повинні бачити перспективи майбутнього високооплачуваного працевлаштування, оскільки теперішні студенти задумуються над тим, що робитимуть після 5-6 років навчання

Побутує думка, що наша система освіти застаріла. Вона не відповідає кардинальним викликам сьогодення. Як Ви це прокоментуєте?

 
Звичайно, потрібні нові методи та форми навчання. Викладання та навчання у закладах вищої освіти досі залишається орієнтованим на здобуття знань, зміст яких часто буває застарілим і не коригується відповідно до потреб сучасних студентів або з урахуванням нових тенденцій, досліджень або технологій. 
Слід розробити послідовну та створену на доказовій основі галузеву стратегію для сфери вищої освіти з наданням пріоритету питанням актуальності для ринку праці
.  

На завершення розмови Юрій Плевачук побажав школярам та студентам бути допитливими та зацікавленими у пізнанні природи предметів, що нас оточують. 
«Всім цікаво отримувати різноманітну інформацію з наших смартфонів. А чи знаєте ви, що тестування кожного телефону Nokia передбачає 50 неперервних  кидань з висоти одного метра на бетонну підлогу? Якщо витримає – йде в продаж. 
З яких таких міцних матеріалів він зроблений? 
Як працює LCD дисплей? 
Як удосконалити сенсори? 
На ці та інші численні запитання дасть відповідь ФІЗИКА.     
Львівський національний університет імені Івана Франка запрошує на навчання майбутніх науковців!» 

Освіта, Львівщина, Департамент, портал

Інші інституції

Image Image Image Image Image Image Image Image Image