У Львівському обласному Будинку вчителя відкрито тематичну виставку, присвячену 150-тій річниці від дня народження геніальної доньки українського народу, письменниці, культурного діяча, значущість якого виходить за українські кордони.

 Виставку відкриває довідка про головні дати життя і творчості Лесі Українки:
1871 рік, 25 лютого у родині Петра і Ольги Косачів на Волині, в місті Звягель (нині Новоград-Волинський), народилась донька Лариса, яка стала великою українською поетесою, автором високомистецьких поезій, драматичних поем. 
1880 рік – перший вірш Лесі «Надія», який дійшов до нас: 
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну.
Поглянути ще раз на синій Дніпро,
Там жити чи вмерти, мені все одно…
1884 рік. У львівському часописі «Зоря» надруковано вірші 13-тирічної поетеси: «Конвалія», «Сафо». Тут вперше вона підпише своє літературне ім’я «Леся Українка». У Львові виходить і перша поетична збірка Лесі Українки «На крилах пісень». 
З кінця 80-х і початку 90-х років XIXст. Леся Українка активно працює над перекладами. Окремим виданням виходить «Книга пісень» - переклади 32-х поезій Генріха Гейне. Друкуються також переклади поезій А. Міцкевича і Д. Байрона.
В ці роки серйозно погіршується стан здоров’я Лесі, а вона у свої 18 років пише життєстверджуючу поезію «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь»).
У першому десятиріччі XX ст. новим етапом подальшого розквіту таланту Лесі Українки стає драматургія. У цей час вона написала понад 20 драматичних творів, в яких широко використовує сюжети і образи світової літератури, історії, починаючи з античних часів. Серед них - «Камінний господар», драма-феєрія «Лісова пісня».
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року на Кавказі в місті Сурамі, створивши в останні дні життя оптимістичний гімн своєму народу:

«І встане велетень з землі, розправить руки грізні і вмить розірве на собі усі дроти залізні» («Про велета») 05. 02.1913 р.

На виставці наведено також 7 цікавих фактів з життя і творчості Лесі Українки: вона знала більше 10 іноземних мов (європейські, слов’янські, давньогрецьку, латинську).
На честь Лесі Українки названо астероїд «2616 Леся», відкритий у серпні 1970 року.
Саме Леся Українка ввела в нашу мову такі слова: «напровесні», «промінь».
Виставка ілюстрована багатьма світлинами як самої Лесі, так і членів її родини: батька Петра Косача, Матері Олени Пчілки, дядька Михайла Драгоманова, брата Михайла, сестер Ольги та Ісидори, чоловіка Климента Квітки, а також видатних діячів тогочасної української літератури та культури: М. Коцюбинського, М. Лисенка.
На виставці також присутні світлини пам’ятників Лесі Українці: у Києві, у Луцьку, в Сурамі (Грузія), в Саскатауні (Канада), у Новоград-Волинському та на могилі Лесі Українки в Києві.
Експонатом виставки є також чотиритомне видання творів Лесі Українки (видавництво «Дніпро», 1981 рік).