Перед учителями початкової школи ліцею ім. В. Симоненка виступила онлайн кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Оксана Ігорівна Сімович.

Доповідачка розпочала свій виступ із оцінки резонансного судового рішення щодо скасування впровадження нової редакції українського правопису і реакції громадськості на цей факт. Водночас вона наголосила на тому, що впровадження правопису не зупинено і все частіше на радіо, телебаченні, у періодиці, в художній та науковій літературі ним послуговуються.

Вивчення нового правопису у школі – дуже складний і відповідальний етап,  особливо,  якщо  врахувати,  що немає відповідної кількості підручників, довідкової літератури, зокрема словників і посібників. У зв’язку з цим Оксана Сімович запропонувала вчителям детальну і змістовну презентацію правописних норм, яку можна буде використати на уроках. Також вона звернула увагу на те, що у роботі з батьками педагогам бажано наголошувати на значенні нового правопису і давати рекомендації щодо допомоги дітям у його вивченні. 

Розповідь про правопис доповідачка розпочала із короткої історії українського правопису, пояснила відмінність між етимологічним та фонетичним правописами, розкрила поняття термінів «кулішівка» та «желехівка». Більшу увагу було зосереджено на правописах ХХ ст., зокрема так званому «скрипниківському» правописі 1928 р. і його перегляді у 1933 р., що призвело до нівеляції багатьох власне українських рис, та на виданні 1990 р., доповненому деякими морфологічними принципами,  в якому повернено літеру ґ та кличний відмінок. Детально проаналізовано зміни, внесені до виправленого і доповненого 4-го видання «Українського правопису» 1993 р. (поширено правило «дев’ятки», розширено використання закінчення – у (ю) у родовому відмінку II відміни, змінено вживання – ю на – у у словах журі, брошура, парашут, уточнено написання складних слів та ін.).

У лекції згадано про труднощі, дискусії, протиріччя, які існували від створення у перші роки незалежності Правописної комісії під керівництвом академіка Василя Німчука і до схвалення нового правопису Постановою Кабінету міністрів України №437 від 22 травня 2019 року. 

Доповідачка проінформувала про зміни до правопису і пояснила  причини цих змін на усіх мовних рівнях. Зокрема вона наголосила на таких новаціях: 
- зміни у написанні слів типу фоє, феєрбах, проєкт;
- написання іншомовних прізвищ через г/ґ: Вергілій – Верґілій; 
- спрощення в написанні складних слів іншомовного походження, наприклад, невідмінювані прикметники міні,      максі пишуться разом, слова із пів, полу – окремо; 
- грецизми і латинізми із –ау- передаються через –ав-: аудиторія – авдиторія;
- паралельне вживання грецизмів ефір – етер, Афіни – Атени;
- паралельне вживання початкових  и/і у словах ірій - ирій, Ірод – Ирод та ін.;
- відсутність подвоєння у прізвищах Дікенс, Текерей;
- російські прізвища на –ой передаються через –ий, за винятком прізвища Толстой;
- потрійне написання назв сайтів;
- розширення змін у релігійній лексиці, зокрема написання з великої букви   похідних   від   іменників   Бог  і Господь,  варіантність  –архі-, -архи-;
- закінчення и у родовому відмінку іменників третьої відміни: любови, крови, радости;
- окремі зміни і уточнення у пунктуації.

Крім   аналізу   цих   та   інших   змін,   доповідачка зосередила  увагу  на фемінітивах, окремих назвах професій жіночого роду, суцільне запровадження яких інколи не відповідає законам українського словотвору і не є обов’язковим з погляду нового правопису.