Львівський обласний Будинок вчителя провів вебінар на тему «Портрети українських мовознавців. Олена Курило».  Основним доповідачем була кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Дільна Оксана Андріївна.

Українське мовознавство може пишатися багатьма справді блискучими постатями. Українське політичне і культурне відродження 1917-20 років захопили в свою бурхливу течію чимало людей неукраїнського походження, яких доля зв’язала з Україною. Більшість цих людей чесно служила українській нації й багато з них внесли грунтовний внесок в українську культуру й навіть віддали життя за свою нову Батьківщину. До таких людей належала і Олена Курило, одна з найвидатніших українських вчених-мовознавців.

Народилася Олена в Білорусії, навчалася в Варшавському університеті, де і познайомилася з найсвідомішими представниками української інтелігенції. Одним з них був Євген Тимченко, визначний український мовознавець і найтиповіший представник « народницької » течії в лінгвістиці. Він першим звернув її увагу та розвинув інтерес до української культури та українського визвольного руху. Другим чинником було знайомство Олени зі студентом Варшавського університету Дмитром Курилом, пізніше старшиною армії УНР.

Перші роки молодої української держави застають Олену Борисівну в Києві. Вона бере активну участь в українізації школи. Їй належить найпопулярніший підручник української граматики для дітей, який перевидавався 10 разів. Виходять наукові праці з діалектології, термінології, етнографії української мови. Курило працює в Українській академії наук.

У лютому 1933 року за безпідставними звинуваченнями у приналежності до «контреволюційної націоналістичної організації» Олена Борисівна змушена покинути Україну, але в 1938 році її знову заарештовують по так званому « дєлу славістів» і засуджують до 8 років таборів. Відбувала покарання в Карагандинському таборі. Совєтський режим зробив усе, щоб стерти наукові доробки української мовознавиці Олени Курило. Подальша її доля невідома. 

« Народ у своєму розвиткові твердим ступає кроком тільки тоді, коли має за підставу ту живу, рідну мову, що її віками викохала собі народна психологія. І що більше українська інтелігенція хоче стати у пригоді народові визволити його з темряви, підняти його культурний рівень, то більше вона повинна використовувати українську народну мову, вона повинна вчитися від народу висловлюватись його думками, його психологією наукової правди. Такий є єдиний нормальний шлях, що ним може йти розвиток української літературної мови».

   Вебінар організувала завідувач відділу Львівського обласного Будинку вчителя Ваврін Л.П.