Освітяни, які потерпіли від репресій окупаційних режимів, учасники АТО, родичі Героїв Небесної Сотні, активні учасники революцій у незалежній Україні – цих та інших освітян, які найбільше доклались до здобуття, становлення та розбудови Незалежності держави вшанували сьогодні урочистими заходами у Будинку вчених.

Зустріч педагогів стала доброю нагодою у живому спілкуванні згадати тих освітян, яких уже нема серед живих та обмінятись думками про перспективи розвитку галузі.

«Свого часу перша очільниця освіти області Ірина Калинець зібрала вчителів і нашвидкуруч писали підручник з історії. Тоді був перед освітою такий виклик, тепер - інші. Найкраще з будь-якими викликами дають раду ті, які люблять свою роботу. Я теж став учителем, бо мене надихали мої педагоги, вони давали яскравий приклад любові до свого фаху.
В нас багато прикладів того, як вчителі завжди служили Україні, навіть тоді, коли це було небезпечно. Ми можемо подолати усі перепони, якщо будемо один одного підтримувати. Маємо робити так, щоб дбати про своїх, не озираючись на те, що скажуть. Мусимо рухатись в тому напрямку, адже будь-яка зупинка це деградація.
Успіх країни залежить від того, наскільки нам вдасться перевести освіту в площину модернізації, аби зробити її ефективною», - акцентував директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.

На важливості освітнього процесу наголосив також заступник голови ОДА Іван Собко.

«Навчання триває все життя. Маємо щодня удосконалюватись і навчатись незалежно від віку, посади, статусу. Ми ще досі виборюємо свою незалежність. Саме освітяни втримують правильний курс. Освітяни - це еліта, серед якоъ нема випадкових людей, вони працюють за покликанням. Якщо не буде ядра високоосвіченої нації, яке плекають освітяни, марна будь-яка праця.
Наше завдання робити все, аби педагоги відчували підтримку, комфортно працювали і щоб з кожним ювілеєм нашої держави затребуваність наших педагогів зростала, а їх кількість не зменшувалась», - наголосив Іван Собко.

В межах заходу своїх вчителів та наставників згадав український поет і прозаїк, політв’язень, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Шевченківської премії Ігор Калинець.

«Мені уже минуло 82 роки, але мої вчителі мені і досі дорогі. Серед тих сотень безіменних плугатарів, я найбільше пам’ятаю двох, які мене навчали.
Вчитель географії був уже старенький, не завжди давав собі раду з дітьми, але мені особливо пощастило, що він мені відкрив доступ до своєї бібліотеки. Я прочитав тоді багато книг, які не видавали в Радянському Союзі.
Ще одна вчителька, яка  заслуговує не лише на мою вдячність, а на вдячність усіх учнів робила перші кроки на поприщі освіти і зуміла зацікавити нас українською літературою. Завдяки цій молодій, без педагогічного досвіду вчительці, ми захоплено поринали в українське письменство. Завдяки їй я прочитав всі томи Винниченка. Це тоді було політичним гріхом. Коли я опинився в ув'язненні, на неї посипалося багато каміння. Їй найбільше дісталося за мене.
Ось цих двох педагогів мені хотілося напередодні свята відновлення державності згадати.
Вітаю освітян з 30-річчям відновлення Незалежності. Вчительство повинно бути на тій висоті, яку визнають всі підопічні, учні повинні шанувати вчителів і розуміти, що праця вчителів важлива для України, адже на них тримається наша незалежність», - поділився спогадами Ігор Калинець.

Під час урочистостей нагородили подяками та книгами понад кілька десятків освітян.

«За роки Незалежності добру освіту здобули уже два покоління українців. Наше майбутнє прямо пов'язано з якістю освіти, саме освіченість визначає долю людини і спільноти. Щоб це зрозуміти, нам знадобилось 30 років і три революції. Маємо навчитись пізнавати себе і світ, а це і є завдання освяти. Що швидше ми навчимось це робити, то швидше Україна буде визнаною в європейській спільноті», - наголосив член Експертної ради при департаменті освіти Роман Пастушенко.

До програми заходу також входила мистецька частина та неформальне спілкування.