8 жовтня 2021 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся регіональний семінар «Якісна вища освіта: дискусія стейкголдерів», у якому взяли участь члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, експерти, освітяни та роботодавці. 

Про це повідомляє сайт університету.

Із вітальним словом до учасників семінару звернувся перший проректор Львівського університету Андрій Гукалюк. Він зазначив, що проведення семінару такого масштабу є вкрай важливим і цінним заходом у контексті відзначення 360-ліття з часу заснування Львівського національного університету.

«Університети у співпраці з Національним агентством є рушіями змін у системі вищої освіти. Сьогоднішня дискусія є справді актуальною, адже усі ми беремо участь в процесах створення, удосконалення освітніх програм та акредитації і розуміємо роль стейкголдерів у сучасних умовах забезпечення якості вищої освіти. Тож я сподіваюся на цікаву дискусію та плідні результати нашої зустрічі», – висловив переконання Андрій Гукалюк.

Дистанційно учасників семінару привітав Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт, наголосивши, що головною ідеєю проведення такого заходу є співпраця із закладами вищої освіти на основі їхньої автономії.

«Основним принципом роботи Національного агентства ще від початку його заснування є партнерство із закладами вищої освіти, враховуючи їхнє право на автономію. Окрім того, наша діяльність спрямована на забезпечення цієї автономії та на розвиток українських університетів в цілому, адже Національне агентсво не є контролюючим органом, а радше – партнером», – зазначив Сергій Квіт та додав, що «сьогоднішня зустріч спрямована на розробку механізмів забезпечення партнерства із університетами та окреслення першочергових планів на рік».

Учасники семінару акцентували увагу на зв’язку між освітніми та професійними кваліфікаціями. Так заступник Голови Національного агентства Богдан Моркляник порушив питання стандартів вищої освіти, їхнього призначення, нормативно-правової бази й безпосередньо якості освіти. Богдан Васильович розповів учасникам семінару про процес акредитації, який розпочався декілька років тому у Національному агентстві.

«Нам вдалося створити при університетах групи фахівців, які професійно займаються забезпеченням якості освіти і є своєрідним «фільтром» на етапі створення конкретної навчальної програми. І, що найважливіше, завдяки активній роботі Національного агентства ми змогли структурувати освітні програми: за своєю формою вони стали однаковими по всій Україні – від Луганщини до Ужгорода», – наголосив Богдан Моркляник.

А керівник секретаріату Національного агентства з питань якості вищої освіти Михайло Винницький зосередив увагу присутніх на важливості впровадження стандартів, адже, за його словами, «таким чином, центральна влада регулює те, якою повинна бути вища освіта в цілому». Він   наголосив на викликах, які сьогодні стоять перед вищою освітою, та спростував поширені міфи про оптимізацію ЗВО, а також торкнувся проблеми масовості вищої освіти, яка спостерігається в Україні.

Михайло Винницький закцентував увагу присутніх на чотирьох цілях, які визначені у європейському просторі і які повинна ставити перед собою вища освіта: «підготовка студентів до майбутньої кар’єри (працевлаштування), підготовка студентів до активного громадянства, підготовка студентів до персонального розвитку та стимулювання інновацій та досліджень». Проте, за словами спікера, не варто намагатися досягти усіх чотирьох цілей в одній освітній програмі, набагато краще якісно і повноцінно досягнути однієї.Він також коротко окреслив головні завдання так званих програм «Liberal arts», спрямованих на громадянське виховання студентів та наголосив на тому, що магістратура – «це не 5-6 курс, а окремий рівень вищої освіти, який триває 1,5-2 роки і тісно пов’язаний із ринком праці»..

Наступною частиною семінару стала панельна дискусія «Якість очима стейкголдерів» за участі експертів, студентів, освітян та роботодавців. Під час обговорень спікери ділилися думками стосовно відповідності знань і вмінь випускників класичних університетів до вимог сучасного ринку праці, торкнулися питання потреби продовження навчання у різних його формах після одержання дипломів, а також порушили проблему недостатньої поінформованості абітурієнтів стосовно усіх потенційних можливостей використання тих компетенцій, які пропонують ЗВО.

Гострим стало обговорення потреби наявності вищої освіти як критерію працевлаштування на сучасному ринку праці, зокрема в ІТ-компаніях. Зрештою, учасники дискусії дійшли спільного висновку, що для низки вакансій, які передбачають практичну діяльність, іноді достатньо лише пройти певні курси (особливо, якщо це навчання від компанії-роботодавця). Проте, якщо мова йде про кар’єрний ріст, менеджмент, організаційну діяльність та керівні позиції у компанії, то, очевидно, без того широкого спектру компетентностей, які пропонує людині вища освіта, не обійтися.

Фото із сайту ЛНУ.