Ірина Михайлівна Бобеляк - директор Городоцького ІРЦ про
- особливості роботи та плани центру,
- співпрацю із ЗЗСО,
- унікальні методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини,
- те, що важливо знати батькам дитини з ООП.
⠀
== Городоцький ІРЦ запрацював три роки тому. Чи вдалось заповнити потребу мешканців району і яка ситуація станом на зараз?
⠀
Городоцький ІРЦ створений у 2018 році. Спочатку було надзвичайно важко, оскільки ми ще обслуговували Мостиський район до того часу, аж поки у них створили інклюзивно-ресурсний центр. А потім робота налагодилась. 
⠀
За цей час у нас збільшився штат працівників, хоча ще не всі ставки заповнені  і потреба у фахівцях залишилась, бо,  окрім Городоцької ТГ, обслуговуємо ще й Великолюбінську ТГ та Комарнівську ТГ (на даний час підписуються угоди про співпрацю між громадами).  Це також потребує введення додаткових посад. 
⠀
Проте фахівці ІРЦ забезпечують психолого-педагогічний супровід по всіх напрямках відповідно до основних  завдань, згідно з Положенням, та потреб мешканців територіальних громад. Проводиться комплексна  оцінка. Це одне з основних завдань центру. На даний час видано батькам 173 висновки про комплексну оцінку та надано рекомендації закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи.
⠀  
Фахівці ІРЦ постійно надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги особам з особливими освітніми потребами, беруть участь у командах  психолого-педагогічного супроводу особи в закладах освіти, надають консультації  та методичну допомогу педагогічним працівникам, консультації батькам дитини щодо особливостей її розвитку. 
⠀
Також організовуємо та проводимо  конференції, семінари, засідання за круглим столом, тренінги, майстер-класи для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, обміну досвідом. 
⠀
Важливою ланкою роботи вважаємо інформування громадськості про діяльність ІРЦ та взаємодію з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями. Тісно співпрацюємо з Городоцьким відділенням соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.
⠀ 
== Чи сусідство із закладом освіти добре впливає на роботу центру?
⠀
Наш центр знаходиться у приміщенні  закладу освіти. За три роки ми бачимо  позитивну сторону у цьому сусідстві. Ми тісно співпрацюємо з адміністраціями закладів загальної середньої та дошкільної освіти.  І у нас є така практична платформа для роботи. Є можливість постійно надавати кваліфікований супровід інклюзивного навчання, педагогічні працівники мають змогу безпосередньо консультуватись з фахівцями центру. 
⠀
Фахівці центру мають змогу спостерігати за особами з особливими освітніми потребами, надавати допомогу непокидаючи установи. 
⠀
Також, коли ми організовуємо практичні семінари, майстер-класи, засідання круглих столів та ін. заходи, маємо змогу залучати до роботи педагогічних працівників закладів освіти для обміну досвідом і на практиці показуємо роботу інклюзивних класів та груп, ресурсну кімнату, ресурсні кутки, які знаходяться в закладах освіти.
⠀
== Нещодавно департамент освіти і науки облдержадміністрації за рахунок субвенції закупив унікальні методики. 
Розкажіть що це за методики? 
Чим вони особливі?
⠀
До комплекту, який надійшов в ІРЦ, входять 5 методик. Це методики для визначення інтелектуального рівня розвитку дитини, методика WISC-IV або Шкала Векслера для дітей – IV, видання та методика Leiter-3, шкала продуктивності Лейтера – 3 видання. Ці методики спрямовані на визначення рівня інтелекту.
⠀ 
Також є дві методики, спрямовані на визначення особливостей розвитку дітей з розладом аутичного спектру, – це PEP-3 та CASD. Остання методика – опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності).
⠀       
Методика Векслера містить вербальні тести. Її віковий діапазон застосування – від 6 до 16 років. 
⠀
Шкала Лейтера містить невербальні інструкції й завдання і не потребує вербальної комунікації з дитиною взагалі. Спочатку її створювали як методику для дітей з порушеннями слуху та мовлення, але вона знайшла широке застосування для дітей з аутизмом. Завдяки невербального компоненту методика широко застосовується для осіб з абсолютно різними порушеннями. Її віковий діапазон – від 3 до 75+ років, тобто підходить і для дітей, і для дорослих.
⠀                                                                                                                 
PEP-3 розроблена в межах “TEACCH” (програма для навчання та роботи з дітьми з РАС та іншими розладами) і спрямована на дітей з РАС. Зараз є великий запит на оволодіння психодіагностичними інструментами, які можуть підтвердити або спростувати наявність у дитини РАС. Сама методика виглядає як гра, схожа на набір іграшок. Але кожна іграшка – стимул, який спеціаліст дає дитині і фіксує її поведінкові реакції за чітким протоколом, на основі якого нараховуються бали. Кожна поведінкова реакція оцінюється певною кількістю балів, і вже, виходячи з віку дитини, ці бали переводяться в певні показники. 
⠀
Інша методика, спрямована на визначення проявів РАС у дітей, – це CASD, скрінінгова методика. Вона складається із запитань до батьків або спеціалістів, які проводять з дитиною найбільше часу. Тобто є кілька варіантів заповнення методики CASD: батьками, опікунами чи корекційними педагогами. Останнє, можливо, є небажаним, тому що запитання в методиці стосуються і деяких побутових аспектів поведінки дитини, прийому їжі, гігієни тощо. 
⠀
Опитувальник CONNERS-3. Вона потрібна для виявлення РДУГ (розладів дефіциту уваги та гіперактивності). Тест складається з трьох форм: для самої дитини, для батьків (опікунів) і вчителів-педагогів. Віковий діапазон для CONNERS-3 – від 6 до 16 років. Аналіз результатів має відбутись мінімум за трьома формами. Дітям молодшого віку (6-7 років) форма самозвіту не надається. Замість неї додаткову форму мають дати або вчителю, або батькам чи опікунам. Загалом за CONNERS-3 може бути зібрано до 5 джерел інформації. Опитувальник містить трохи більше 100 запитань. Цінність CONNERS-3 в тому, що методика дає розуміння про функціонування дитини в різних контекстах. 
⠀                                                 
Нові методики, якщо правильно ними користуватися, дають повну картину про сильні і слабкі сторони дитини, її освітні потреби. Вчителі можуть опиратися на цю інформацію під час формування адаптованих чи модифікованих програм.
⠀
Крім того, якщо звіт зроблено за новими методиками, то він буде дійсний і зрозумілий також і за кордоном, оскільки це методики міжнародного стандарту. 
⠀
== Раніше ви працювали у ПМПК. Яка відмінність такої форми роботи від роботи ІРЦ?
⠀
До створення ІРЦ я працювала завідувачем районної ПМПК. Звичайно відмінність між колишнім районним ПМПК і теперішнім ІРЦ є надзвичайно великою. 
⠀
По-перше, я працювала одна – спеціалісти були на погодинній оплаті праці, один раз в тиждень, залучались лише на обстеження. По-друге, не було відповідного приміщення та обладнання - лише один невеликий кабінет. 
⠀
На даний час наш ІРЦ забезпечений приміщенням площею 120 кв.м., де проведено ремонт та облаштовано меблями й обладнанням. У  центрі тепер працюють такі фахівці: директор – 1 ст., практичний психолог – 1,25 ст., вчитель-дефектолог (олігофренопедагог) – 0,5 ст., вчитель-реабілітолог – 1ст. , вчитель-логопед – 0,75 ст., вчитель-дефектолог ( сурдопедагог) – 0,5 ст.. 
⠀
Батьки та педагогічні працівники мають можливість звернутися за допомогою до всіх фахівців та проконсультуватись з різних питань щодо розвитку осіб з особливими освітніми потребами.
⠀
== Що варто знати батькам, які зауважили певні порушення у розвитку своєї дитини?
⠀
Напевно, в наш стрімкий, відзначений кардинальними змінами, час батьки дітей з особливими освітніми потребами опиняються перед вибором з першого ж дня народження малюка. Що ж робити? 
Тримати вдома, опікуватися лише його здоров’ям, віддати до спеціального дошкільного закладу (з тим, аби пізніше він потрапив до спеціального закладу освіти) чи одразу – в оточення здорових діток? Думки не відступають, а рішення приймати треба. 
⠀
На сучасному етапі  є багато  альтернативних форм здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами. А саме: інклюзивне навчання, педагогічний патронаж, сімейне, домашнє, навчання в спеціальних закладах освіти. Тому вибір форми навчання дитини з особливими освітніми потребами  є правом батьків, яке  їм надають основні законодавчі освітні документи (Закони “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та ін.). 
⠀
Втім це рішення варто приймати спільно з фахівцями – медиками, педагогами, які допоможуть зважити всі “за” і “проти”, керуючись гаслом “ не зашкодь”. 
⠀
Консультаційну допомогу батьки можуть одержати, звернувшись до фахівців ІРЦ за місцем проживання, котрі детально проконсультують щодо різних форм і можливостей навчання та виховання дитини з особливими освітніми потребами.
⠀
== Чи важливо фахівцям ІРЦ проходити навчання і які саме?
⠀
Оскільки роль фахівців в ІРЦ є досить вагомою та потребує постійного   удосконалення їхніх умінь, знань та навичок, тому навчання є обов’язковим складником у роботі кожного фахівця.
Важливо, щоб навчання проходило щодо
- проведення психолого-педагогічної оцінки всіх сфер розвитку осіб з особливими освітніми потребами;
- надання консультацій, методичної допомоги та взаємодії з педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної, середньої освіти, з батьками з питань організації інклюзивного навчання;
- розроблення рекомендацій щодо навчання та виховання осіб з різними особливими освітніми потребами;
- удосконалення психодіагностичної роботи, постійне вивчення новітніх методик по роботі з особами особливими освітніми потребами;
-  сучасних корекційно-розвиткових  методиках щодо навчання осіб з особливими освітніми потребами;
- удосконалення знань законодавства  у сфері освіти.
⠀
== Які цілі ставить перед собою команда Городоцького ІРЦ на найближчі роки?
⠀
1. Підтримка дітей з особливими освітніми потребами щодо компетентного та   ефективного інтегрування в суспільство.
2. Взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого   самоврядування, управлінням освіти у напрямку підтримки та подальшого   розвитку Інклюзивно-ресурсного центру.
3. Участь у проєктах.
4. Підвищення рівня підготовки фахівців центру щодо роботи  з дітьми   з особливими освітніми потребами.
5. Активізація батьківської громади та створення батьківського всеобучу   «Особлива дитина».
6. Співпраця з громадськими організаціями ТГ з метою підтримки, розвитку   і просування інклюзії шляхом спільної діяльності.
⠀
== Дякуємо за цікаву та змістовну розмову!