Люди – Символи України!   
Їх пісням звучати вічно!

4 березня – уродини двох славетних композиторів.  

4 березня 1815 року в с. Явірник-Руський колишнього Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії  (нині Польща) народився о. Михайло Вербицький – український композитор, священник УГКЦ, визначний громадський діяч, педагог, автор українського славня «Ще не вмерла Україна».

Написаний як патріотична пісня на слова Павла Чубинського, наш національний гімн нині став не просто державним гімном України, це – символ єдності, нескореності нації у найважчі хвилини її снування, символ наших перемог, закличний марш для підняття національного духу й оспівана мрія світлої української будущини.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

4 березня 1949 року в містечку Кіцмань на Буковині народився Володимир Івасюк – український композитор, поет, виконавець, лікар, Герой України. Всесвітньо відомий маестро української пісні, який надав їй глибокого сенсу, національного духу, наповнив дивовижним звучанням, гармонією музики і слова. Його ліричні пісенні шедеври стали національним надбанням і українською класикою, вони підкорили світ, вони живуть поза часом, завжди впізнавані своїм потужним Івасюківським тембром.

Володимир Івасюк своїм життям став мучеником за українську ідентичність, зазнавши звірячих катувань радянських органів КДБ за власну національну позицію й за відмову писати пісні на прославу радянської ідеї. Жорстоко вбивши композитора, влада ганебно приховувала реальні докази смерті, нав’язуючи  суспільству версію про його самогубство.

«У долі – своя весна», а в України – це весна остаточної Перемоги над ворогом!