Як годиться у Чистий четвер, 21 квітня, у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся вже традиційний майстер-клас із писанкарства від доцентки кафедри українського прикладного мовознавства, відомої української майстрині Ірини Кметь.

Цьогоріч захід об’єднав не лише любителів писанкарства, а й усю Україну – великодні писанки вчилися малювати маленькі мандрівники з різних куточків нашої держави, які через російське вторгнення в Україну тимчасово мешкають у гуртожитках Університету. Діти з Києва і Маріуполя, Харкова й Сум за одним столом плекали справжнє великоднє диво – писанку – символ народження й символ життя.

Розпочався майстер-клас із короткого екскурсу в історію писанкарства, впродовж якого Ірина Кметь розповіла учасникам заходу про історію, символи і певне магічне значення писанкування. Демонструючи різні орнаменти, зображені на писанках, Ірина Федорівна розповіла, що писанка – це символ народження.

«Витоки писанкарства сягають ще дохристиянських часів. Споконвіків вірили, що саме з яйця народжується усе живе. Яйце – це символ світобудови. Дуже багато вірувань різних народів світу пов’язують виникнення всього живого власне з яйця. Саме тому на писанці ми можемо бачити дуже багато зображень найціннішого для людини: її уявлення про життя, про ставлення до людей. Іван Франко називав писанки «талісманом приязні», тому що писанка дарує любов і приязнь, а це – запорука добрих взаємин», – пояснила майстриня.

Згодом усі учасники заходу взялися за роботу. Спочатку завдяки олівцю, а потім за допомогою писачка, воску та барвників юні писанкарі поступово перетворювали білосніжні яйця у справжні витвори мистецтва, кожен з яких вирізнявся унікальним розмаїттям барв та візерунків. Писанка в дитячих руках була справжнім скарбом, адже вправлялися маленькі умільці на сирому яйці, яке важливо було не лише розмалювати, а й вберегти його цілісність.

Ірина Федорівна розповіла дітям, що в наш час ми хочемо законсервувати, зберегти якнайдовше писанку, натомість колись у писанок було дещо інше призначення.

«Що ж робили з освяченими писанками? Очевидно, не зберігали їх для колекції, аби милуватися. Колись писанка мала сакральне призначення: освячене яйце дарували іншим (рідним, батькам, діткам, хрещеним) з найкращими побажаннями, бо кожен символ і кожен колір на писанці пов’язані з добром», – підсумувала Ірина Кметь і закликала всіх присутніх обов’язково освятити писанки, які вони виготовили.

Маленькі гості й дорослі сповна відчули настрій Великодніх традицій у Львові та отримали незабутні враження від писанкарства.

Радісних і світлих Великодніх свят! Разом переможемо!

Світлини зі сайту ЛНУ.