У департаменті освіти і науки Львівської ОВА відбувся круглий стіл на тему «Концептуальні основи літературної шкільної освіти».

Ініціаторами обговорення шкільної програми з інтегрованого курсу української та зарубіжної літератури, яка є напрацюванням ініціативної робочої групи, виступили департамент освіти і науки та Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО).

Учасниками круглого столу стали представники найбільших університетів Львова, директори закладів загальної середньої освіти, вчителі, а також члени робочої групи: кандидати філологічних та педагогічних наук, літератори, директори та заступники директорів навчальних закладів, автори програм і підручників з української літератури.

Зазначимо, що дуже важливим є те, що до розробки та обґрунтування змін долучились фахівці, які знають механізми роботи з дітьми, способи їхнього зацікавлення та формування у дитячій свідомості самоідентичності, патріотизму та національної приналежності.

На зустрічі розглянули питання, які стосуються мети, основних принципів та завдань літературної освіти, проблемних аспектів, що наразі є в навчальних курсах, визначили змістове наповнення інтегрованого курсу літератур та ресурси, необхідні для реалізації цієї концепції.

 Варто зауважити, що головна цінність, на яку направлена вся система освіти, – це дитина. Саме для того, аби розвивати в кожному учневі його природні здібності, залучати до творчості та давати можливість виразити себе через науку та мистецтво, запроваджуються зміни в концепціях сучасної української школи.

Метою оновленої літературної освіти є виховання читача, який не тільки любить читати, а й уміє інтерпретувати, аналізувати, критично оцінювати твори, висловлювати власні думки, почуття та ідеї, враховувати історичний контекст та використовувати інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку.

Основними принципами літературної освіти тепер стануть:

- Інтеграція – в одному хронологічному, стильовому, культурному, жанровому діапазоні мають поєднуватись усі предмети гуманітарного спрямування.

- Україноцентризм – в програмі має бути розумний баланс та оптимальна пропорція обидвох компонентів інтегрованого курсу, щоб національна складова домінувала, а не була вторинною: 2/3 - твори української літератури і 1/3 - твори зарубіжної літератури. Твори, які вивчатимуть діти, формуватимуть в них патріотизм та культурне самовизначення, однак в контексті України як частини світового мистецького процесу.

- Принцип текстоцентризму – повільне усвідомлене читання тексту. Програма відійде від стандарту «чим більше – тим краще» і спрямується на осмислення тексту.

В процесі обговорення цей принцип запропонували змінити на твороцентризм, пояснивши це тим, що програма літератури виховує читача, а не реципієнта, оскільки сам художній твір – це духовно-естетичне осердя, яке несе ідею.

- Повільне читання – один зі способів глибинного пізнання творів, який базується на усвідомленому вивченні твору.

- Принцип контекстності – врахування історичного контексту при вивченні матеріалу.

- Діалогічність – запровадити діалог між усіма суб'єктами навчання, внутрішній діалог у свідомості кожного учня та діалог культур.

- Читачоцентризм – стимулювання в учнів самопізнання.

- Природовідповідність – врахування вікових особливостей психічного розвитку, пізнавальних можливостей учнів.

Для реалізації концепції необхідно, по-перше, врахувати навантаженість програми, а обсяг навчання зробити достатнім для досягнення поставлених цілей. Іншими словами, варто перейти від екстенсивного до інтенсивного навчання.

По-друге, важливою є особистість учителя. На цьому наголосили чи не всі учасники круглого столу і зауважили, що вчительство повинно бути мотивованим. Кожен з них має розвиватись творчо, аби зацікавити дітей та своєю особистістю дати їм стимул навчатись.

По-третє, повинні бути створені відповідні навчальні та навчально-методичні матеріали, технічні засоби навчання, а вчителі мають бути готовими з ними працювати. Дидактичне забезпечення та професійна діяльність контролюватимуться за допомогою спеціально створених критеріїв оцінювання.

За підсумками круглого столу учасники напрацюють пропозиції, які направлять у Міністерство освіти і науки України.

Переглянути запис круглого столу можна за покликанням.